Науково-методичний журнал "Іноземні мови"

Методична розробка з англійської мови на тему: «Злет червоного дракона: запекла боротьба за світове панування»

Руслан Слобоженко — 2026-03-20

Пропонована робота є сценарієм практичного заняття з англійської мови, присвяченого одній з найактуальніших проблем сучасного світу, містить комплекс завдань, орієнтованих на студентів-міжнародників рівня B2-C1. Запропоновані форми роботи, метою яких є вдосконалення мовленнєвих навичок студентів, складаються із вправ, що передбачають вправляння в аудіюванні, читанні, говорінні та письмі, підвищують інтерес студентів до обговорення проблеми конкуренції між країнами та компаніями у світі, їх боротьбу за панування, дають змогу активно використовувати й ефективно засвоїти мовленнєвий матеріал. Особливу увагу приділено лексико-семантичним особливостям слів з цієї теми.

Про мотивацію до вивчення французької мови

Євгеній Мельник — 2026-03-20

У статті розглянуто чинники, що визначають імідж французької мови та впливають на її популярність в закладах освіти як другої іноземної. Зазначено, що в деяких країнах (Польщі та Україні зокрема) певні упередження шкодять позиціям французької порівняно з іспанською та німецькою. Зауважено, що, попри визнання її краси, мелодійності, елегантності, кількість охочих вивчати французьку зменшується через її репутацію занадто складної мови та необізнаність учнів / студентів щодо перспектив, які відкриває володіння французькою (різноманітні форми взаємодії із франкомовним світом, доступ до франкомовних культур тощо). Сформульовано ідеї щодо шляхів підвищення мотивації до вивчення французької мови (усунення хибних стереотипів; розроблення ефективніших методик і дидактичних матеріалів; активніше інформування щодо франкомовних культур; пропагування багатомовності, цінності інтелектуальних зусиль та особистісного розвитку). Наголошено, що у відповідь на сучасні виклики Франція повинна модифікувати свою зовнішню політику для підтримання привабливості французької мови завдяки заходам, які сприятимуть міжнародному співробітництву, культурним обмінам, підтримці закладів освіти за кордоном, академічній мобільності.

Інклюзивна освіта у Франції: сучасний стан, виклики та перспективи

Марія Писанко — 2026-03-20

У статті висвітлено сучасний стан інклюзивної освіти у Франції з акцентом на систему підтримки дітей з особливими освітніми потребами (ООП). Представлено статистичні дані щодо зростання кількості учнів з інвалідністю, особливості нормативно-правового регулювання інклюзивної освіти, еволюцію підходів до навчання таких дітей. Окрему увагу приділено професійній підготовці супровідного персоналу, механізмам інституційної підтримки та співпраці з медико-соціальними установами. У статті проаналізовано досвід Університету Пуатьє як приклад ефективної реалізації принципів інклюзії на рівні вищої освіти. Окреслено перспективи адаптації французьких практик в українському освітньому просторі.

Методичні передумови розроблення технології подолання іншомовної лексичної тривожності в студентів у післяонлайновий період

Валентина Борщовецька — 2026-03-20

Статтю присвячено дослідженню проблеми іншомовної лексичної тривожності студентів у процесі англомовного спілкування в післяонлайновому періоді. Особливу увагу зосереджено на визначенні методичних передумов розроблення технології її подолання в умовах офлайн-навчання. У процесі дослідження використано такі методи: аналіз сучасних підходів щодо подолання лексичної тривожності, спостереження за цілеспрямованим навчальним процесом, інтерв’ювання та опитування студентів. Проаналізовано причини лексичної тривожності з урахуванням зміну формату навчання. Узагальнено поняття “лексична тривожність” на основі вітчизняних та зарубіжних наукових досліджень. Надано власне визначення терміна. Зазначено, що лексична тривожність як психологічне явище проявляється через індивідуальну реакцію на специфічні лексичні труднощі та
супроводжується емоційним, когнітивним і поведінковим дисбалансом. В освітньому контексті така форма тривожності може перешкоджати ефективному залученню студентів до вивчення мови та комунікації на заняттях. Опитування і спостереження за навчальним процесом дали змогу виділити й ідентифікувати причини цього феномена. Серед найважливіших викликів зазначено: труднощі у доборі слів під час живого спілкування, вплив присутності аудиторії й викладача, а також формування звички уникати спонтанного мовлення під час онлайн-навчання. За результатами інтерв’ювання студентів визначено психологічні труднощі засвоєння лексики. Виявлено, що лексична тривожність проявляється не лише під час аудиторних занять, а й у процесі англомовної медіакомунікації. Обґрунтовано необхідність та важливість вивчення різних аспектів тривожності, зокрема когнітивного, технічного й лексичного. Доведено необхідність розробки технології подолання іншомовної лексичної тривожності у
студентів у пост онлайн період.

Формування китайськомовної стилістичної компетентності майбутніх філологів в умовах змішаного навчання

Ольга Валігура — 2026-03-20

Питання змішаного навчання почало набувати актуальності з 2020 року. Причиною цього стали два фактори: перший – це епідемія Covid-19, що змусила увесь світ тимчасово перейти в дистанційний формат, і другий – поява технологій, що дозволила ефективно проводити колективні відеозустрічі. На той момент у навчальному просторі надавали перевагу дистанційній формі, щоб не допустити поширення вірусу серед студентів та викладацького колективу. Проте після завершення пандемії дистанційна форма в Україні не відійшла на другий план: збройна агресія російської федерації змусила всю країну адаптуватися до нових викликів і реалій. Таким чином заклади вищої освіти прийшли до змішаної форми навчання як
оптимального способу навчання в нинішніх умовах.
У цій статті на прикладі викладання китайської мови, а саме формування китайськомовної стилістичної компетентності, продемонстровано нові труднощі, з якими зіткнулися викладачі під час адаптації робочих програм до змішаних форм навчання, проаналізовано шляхи їх подолання і за-
пропоновано можливі рішення щодо організації навчального процесу в офлайн- та онлайн-форматах. Ураховано специфіку і складнощі навчання стилістики китайської мови: забезпечення балансу між теоретичним і практичним аспектами, створення правильного алгоритму вправ і необхідність матеріально-технічного забезпечення, без якого сам процес змішаного навчання неможливий. Крім того, потрібно враховувати і специфіку китайської мови, що, власне, і є основною складністю впровадження цього курсу в концепт змішаного навчання. Оскільки кожен заклад вищої освіти має академічну свободу у впровадженні змішаного навчання, то ми розглянемо деякі гіпотетичні формати проведення занять з огляду на реальні можливості сучасної освітньої системи України.

Стилістична компетентність як складова професійної компетентності для підготовки педагога в закладах вищої освіти

Ірина Дроздова — 2026-03-20

У статті представлено теоретико-методологічний аналіз поняття стилістичної компетентності як невід’ємного компонента професійної підготовленості педагога закладів вищої освіти аграрного профілю. Обґрунтовано актуальність формування стилістичної компетентності в умовах
компетентнісної парадигми вищої педагогічної освіти та модернізації методики навчання. Зазначено, що взаємозв’язок професійної та стилістичної компетентності виявляється насамперед у тому, що стилістична компетентність виконує інструментальну функцію щодо реалізації професійних знань і вмінь педагога. Підкреслено, що професійна компетентність педагога є інтегративною характеристикою особистості й
охоплює систему знань, умінь, навичок, ціннісних орієнтацій і досвіду діяльності, необхідних для ефективного здійснення професійних функцій. Схарактеризована професійна компетентність як підґрунтя для розвитку стилістичної компетентності, оскільки рівень володіння стилістичними ресурсами мови зумовлюється глибиною фахових знань, педагогічним досвідом й усвідомленням професійних завдань. Помічено, що в процесі професійної діяльності педагог постійно вдосконалює власне мовлення, адаптуючи його до змінних умов освітнього середовища, яке свідчить про динамічний характер взаємозв’язку між зазначеними компетентностями. Розкрито сутність стилістичної компетентності, її структуру, функції та методологічні засади як сукупність наукових підходів для її формування у процесі фахової підготовки здобувачів вищої освіти. Визначено основні наукові підходи (компетентнісний, системний, діяльнісний, особистісно орієнтований, комунікативний), принципи та педагогічні умови формування стилістичної компетентності майбутніх педагогів. Акцентовано увагу на методичному потенціалі мовленнєвої підготовки як чинника професійного становлення педагога.

Методичні рекомендації щодо формування в майбутніх філологів професійно-орієнтованої китайськомовної стилістичної компетентності

Валентина Черниш — 2026-03-20

Формування стилістичної компетентності передбачає не тільки добір матеріалу і розробку комплексу вправ, а й пошук оптимальних методичних підходів до цього процесу з урахуванням і теоретичних засад, й експериментального досвіду. У статі розглянуто питання ефективного алгоритму дій при використанні розробленого нами комплексу вправ для формування у філологів професійно-орієнтованої китайськомовної стилістичної компетентності. Досліджено етапи підготовки, визначено важливість загальних теоретичних засад україномовної стилістичної компетентності в
контексті формування китайськомовної. Висвітлено питання добору текстів, констатовано потребу урахування кількості годин робочої програми, у яку інтегрується пропонований комплекс, для добору необхідної кількості матеріалу.
У рамках цієї статі запропоновано методичні рекомендації до практичного ефективного використання розробленого комплексу вправ, обґрунтовано послідовність подання вправ, зазначено необхідність методичних засад подання матеріалу, вказано на важливість правильного порядку подання
вправ і матеріалу з урахуванням етапів роботи з текстом, рівнів мовних одиниць і видів мовленнєвої діяльності. Надано роз’яснення до доцільного розподілу вправ для аудиторного і самостійного опрацювання, запропоновано способи контролю з урахуванням мети комплексу, надано приклад системи оцінювання рівня сформованості китайськомовної стилістичної компетентності в межах запропонованого комплексу. Окреслено перспективи подальшої розробки комплексів вправ для аудіювання і говоріння. Аргументовано можливості повного чи часткового використання методичної розробки на різних етапах формування загальної комунікативної компетентності китайської мови як інтегрованого компонента профільних китайськомовних робочих програм вищих навчальних закладів освіти.

Навчання студентів-германістів німецького емотивного мовлення на початковому етапі

В’ячеслав Шовковий — 2026-03-20

Стаття присвячена методиці навчання студентів-германістів німецького емотивного мовлення на початковому етапі. Визначено, що навчання емотивного мовлення має розпочинатися на початковому рівні вивчення німецької мови студентами-германістами. На рівнях A1–A2 студенти мають засвоїти лексичні одиниці, що відображають одинадцять основних емоцій: радість, страх, подив, смуток, злість, інтерес, довіра, очікування, огида, сором, провина. Ці лексичні засоби повинні відповідати таким критеріям: семантичної цінності, відповідності лексики комунікативним потребам на певному рівні володіння мовою, експліцитності, лексико-граматичної конгруентності. Студенти повинні оволодіти лексичними засобами емотив-
ності в чотирьох видах мовленнєвої діяльності. Для цього необхідно застосовувати дві групи вправ: І група – вправи на формування навичок вживання та розуміння лексичних одиниць (з їхніми граматичними характеристиками), які слугують для вираження емоційних станів, у чотирьох видах мовленнєвої діяльності – аудіюванні, читанні, говорінні та письмі; ІІ група – вправи / завдання на формування умінь розуміння емотивної ін-
формації тексту під час аудіювання та читання, а також умінь виражати емоції на рівні тексту в говорінні та письмі.

Робоча програма навчальної дисципліни «Методика навчання французької мови в закладах загальної середньої освіти» для другого (магістерського) рівня вищої освіти

Любов Зєня — 2026-03-20

Робоча програма з навчальної дисципліни “Методика навчання французької / іспанської мови в закладах загальної середньої освіти” призначена для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти у галузі знань А Освіта зі спеціальності А4 Середня освіта за спеціалізаціями А4 023 Французька мова та зарубіжна література, А4 024 Іспанська мова та зарубіжна література. Представлено мету, зміст навчальної дисципліни та очікувані результати навчання з огляду на сучасні вимоги, що висуваються державними нормативними актами, і спеціальні (фахові) компетентності, які мають бути сформовані у майбутніх учителів іноземних мов. Зміст навчальної дисципліни структуровано у трьох змістових модулях. Перший модуль передбачає ознайомлення здобувачів вищої освіти з теоретичними засадами навчання іноземної мови в системі освіти в Україні; зміст другого модуля спрямовано на оволодіння методикою формування іншомовної комунікативної компетентності у єдності її складових: мовних та мовленнєвих, лінгвосоціокультурної та навчально-стратегічної компетентностей; за змістом третього модуля здобувачі вищої освіти набувають здатності планувати і організовувати освітній процес на різних рівнях середньої освіти, враховуючи вимоги до уроку іноземної мови. Описано систему контролю (поточного, підсумкового) та оцінювання результатів навчання здобувачів вищої освіти.

Стратегії поліпшення академічних дослідницьких навичок для написання наукових тематичних проєктів студентами університету (на основі вивчення конкретного прикладу для бізнес- спеціальностей на тему “Виклики та можливості застосування штучного інтелекту дл

Наталія Василишина — 2026-03-20

Навчання проводити наукові дослідження є фундаментальним елементом академічного прогресу, що значною мірою сприяє успіху дослідників. Галузі науки і техніки розвиваються надзвичайними темпами, щодня з’являються нові відкриття та інновації. Отже, студентам університетів важливо постійно вдосконалювати свої дослідницькі здібності та підтримувати конкурентну перевагу. Навчання протягом усього життя, яке визначається як постійне прагнення до знань протягом професійного шляху, має вирішальне значення для процвітання у своїй сфері діяльності. У цій статті розглянуто значення навчання в дослідженнях та окреслено переваги розвитку дослідницьких навичок за допомогою індивідуальних курсів, розроблених для дослідників. Метою статті є демонстрація формування дослідницьких навичок у студентів університетів у рамках наукового тематичного проєкту “Виклики та можливості застосування штучного інтелекту для ефективного управління бізнесом в економіці”. Для успішного виконання наукових тематичних проєктів ми визначили структуру та зміст дослідницьких результатів на реальному прикладі в рамках наукового тематичного проекту “Виклики та можливості застосування штучного інтелекту для ефективного управління бізнесом в економіці”, що має такі компоненти, як: анотація, вступ, методологія дослідження, три розділи, шість підрозділів, висновки до кожного розділу, загальні висновки наукового тематичного проєкту. Важливо, що кейс щодо теми “Виклики та можливості застосування штучного інтелекту для ефективного управління бізнесом в економіці” підкреслив значні переваги, отримані від академічної дослідницької діяльності, для студентів університетів під час здобуття ними вищої освіти. Важливою перевагою пропонованої роботи є академічні дослідницькі досягнення студентів університету, зокрема такі: поліпшення розуміння дисципліни, із якої студенти виконують дослідження, унаслідок докладного вивчення певної проблеми; розвиток критичного мислення та здібностей до розв’язання проблем; внесок в обсяг знань та розвиток суспільства; побудова професійних мереж; розширення кар’єрних можливостей; отримання практичного досвіду; сприяння самостійності та ініціативності; сприяння особистісному зростанню; поліпшення комунікативних навичок, а також формування майбутніх дослідницьких траєкторій.

Компетентнісний підхід у навчанні англійської мови

Володимир Дорошенко — 2026-03-20

У статті здійснено теоретичне осмислення ключових засад компетентнісного підходу в процесі навчання англійської мови студентів закладів вищої освіти. Розглянуто та проаналізовано різноманітні інтерпретації базових понять, зокрема: “компетентність”, “комунікативна компетентність”, “іншомовна комунікативна компетентність” та “компетентнісний підхід”. Компетентність трактується як інтегрована характеристика особистості, що включає сукупність знань, умінь, навичок та особистісних якостей, які зумовлюють її мотивацію, готовність і здатність ефективно діяти у конкретних життєвих і професійних ситуаціях.
У межах аналізу іншомовної компетентності виокремлено її основні складники: граматичний компонент, що охоплює лексичний запас, знання орфографічних норм і навички синтаксичного оформлення висловлювань; соціолінгвістичний компонент, який стосується вміння ефективно комунікува ти відповідно до соціального контексту з використанням засобів опису, інформування та переконання; дискурсивний компонент, який передбачає здатність логічно та послідовно формулювати мовлення у межах цілісного висловлювання; стратегічний компонент, що виражається у вмінні застосовувати як вербальні, так і невербальні засоби для забезпечення успішної комунікації.
У дослідженні проаналізовано ключові принципи реалізації компетентнісного підходу у процесі викладання англійської мови студентам закладів вищої освіти. Зокрема, виокремлено такі методологічні засади: принцип економного використання базового словникового запасу; принцип лінгвістичної спорідненості між англійською та латинською мовами; принцип цілеспрямованої презентації лексичних одиниць у навчальному середовищі; принцип врахування мовних характеристик лексем у контексті навчання; а також принцип інтегрованого підходу до розв’язання дидактичних і методичних завдань у сфері викладання лексичного матеріалу.
На основі аналізу визначено, що найефективнішими засобами формування іншомовної професійної комунікативної компетентності є використання інтерактивних форм навчальної діяльності. У зв’язку з цим педагогічна практика викладача англійської мови у закладах вищої освіти повинна
ґрунтуватися на сучасних підходах до організації навчального процесу, що передбачає впровадження інноваційних методик, ефективних навчально-методичних технологій та актуальних педагогічних стратегій у галузі іншомовної освіти.