Науково-методичний журнал "Іноземні мови"

Комплекс вправ і завдань для формування англійськомовної професійно орієнтованої читацької компетентності в майбутніх інженерів

Ганна Бойко — 2025-09-30

У цій публікації представлено комплекс вправ і завдань з теми “Instruction and Maintenance Manual”, розроблений автором з метою формування англомовної професійно орієнтованої читацької компетентності в здобувачів освітнього ступеня “Магістр” спеціальності 133 Галузеве машинобудування, які навчаються за Освітньо-професійною програмою Інжиніринг харчових виробництв. Виокремлено етапи формування англомовної професійно орієнтованої читацької компетентності в майбутніх інженерів – передтекстовий, текстовий та післятекстовий. Передтекстовий етап містить завдання, які мотивують здобувачів вищої освіти до читання певного тексту й актуалізують фонові знання, а також вправи, спрямовані на розвиток лексичних та граматичних навичок. Текстовий етап містить завдання для розвитку навичок у різних видах читання. Післятекстовий етап складається із завдань, зорієнтованих на активацію, накопичення інформації, одержаної із прочитаного тексту. Усі вправи та завдання розроблено на основі автентичних професійно спрямованих текстів.

Ефективність використання технології Problem Solving на уроках англійської мови

Катерина Жученко — 2025-09-30

Оптимізація освітнього процесу залежить не тільки від використання цифрових засобів навчання, а й від удосконалення методики викладання шляхом застосування різноманітних технологій, зокрема технології проблемного навчання (problem solving). У статті описано основні характеристики технології проблемного навчання, її значущість в освітньому процесі та доцільність використання цієї технології в школах сьогодення. Розміщено та проаналізовано результати анкетування, проведеного серед учителів та здобувачів освіти в закладах загальної середньої освіти міста Києва. Обґрунтовано ефективність застосування технології проблемного навчання на уроках англійської мови для формування різного виду компетентностей.

Засоби формування цифрової компетентності майбутнього вчителя іноземних мов

Тамара Коваль — 2025-09-30

Дослідження присвячено аналізу засобів формування цифрової компетентності майбутніх учителів іноземних мов. Уточнено поняття цифрової компетентності майбутніх учителів іноземних мов як інтегрованого явища, що об’єднує низку компонентів, зокрема інформаційно-навчальний,
презентаційний, комунікативний, аналітичний, мотиваційний, управлінський, етичний, медійний, технічний. Особливу увагу приділено сучасним технологіям штучного інтелекту та їх ресурсам щодо формування цифрової компетентності майбутніх учителів іноземної мови в процесі вивчення інформаційних нормативних та вибіркових дисциплін, зміст яких постійно оновлюється у відповідь на тенденції цифровізації освіти. Запропоновано групи цифрових засобів, які доцільно знати і використовувати майбутнім учителям іноземних мов у процесі навчання та проходження педагогічної практики, а саме такі засоби: 1) пошуку інформації в інформаційному середовищі сучасних електронних бібліотек, каталогів і наукометричних баз даних; 2) персоналізації навчання ІМ, які допомагають організувати процес самонавчання за індивідуальною освітньою траєкторією учіння в інформаційному освітньому середовищі завдяки технологіям штучного інтелекту (ШІ), що можуть адаптувати навчальні матеріали та завдання до потреб і рівня знань кожного студента; 3) синхронної та асинхронної комунікації з метою організації навчання іноземних мов у синхронному та асинхронному режимах навчання; 4) інструментарій інтерактивних онлайн-дошок для проведення занять з навчання іноземних мов під час
педагогічної практики.

Типологія проєктів для формування компетентності в монологічному мовленні майбутніх учителів іспанської мови

Ольга Устименко — 2025-09-30

Іспанська мова є однією з найпоширеніших мов світу: вона налічує понад 407 мільйонів носіїв, є однією з офіційних мов ООН і має багато регіональних варіантів з власними культурними та суто мовними особливостями. Це зумовлює зростання попиту на якісну педагогічну освіту з навчання іспанської мови, у тому числі соціальне замовлення українського суспільства на високоякісну підготовку майбутніх учителів цієї мови.
Проблема формування компетентності в монологічному мовленні майбутніх учителів іспанської мови є актуальним завданням освітніх програм з професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов в Україні. У зв’язку з цим постає необхідність використання ефективних методів навчання, одним з яких може бути проєктна технологія. Порівняно з традиційним навчанням монологічного мовлення використання проєктної технології є авангардистським і природним підходом до оволодіння компетентністю в монологічному мовленні.
Проєктна технологія допомагає створювати збалансоване і комплексне освітнє середовище, у якому інтегровано іншомовну комунікацію та розв’язання проблемних завдань задля розвитку творчого потенціалу здобувачів освіти. Завдяки іншомовній проєктній діяльності студенти опиняються в ситуаціях реального використання виучуваної мови, акцент з оволодіння лінгвістичним компонентом монологічного мовлення зміщується на змістовий компонент оволодіння компетентністю в монологічному мовленні. Крім того, проєктна технологія дає можливість інтегрувати вивчення іноземної мови з іншими дисциплінами та наскрізно формувати ключові уміння 21-го століття.
У цій публікації автори обґрунтовують актуальність проблеми формування в майбутніх учителів іспанської мови компетентності в монологічному мовленні з використанням інноваційної проєктної технології, досліджують тлумачення терміна “проєкт” у сучасній педагогічній науці, дають власне
визначення поняття проєкту в методиці навчання іноземних мов і культур, пропонують методичну типологію проєктів і наводять приклади проєктів для формування компетентності в монологічному мовленні майбутніх учителів іспанської мови.

Журнал «Іноземні мови»: виникнення, становлення та розвиток

Софія Ніколаєва — 2025-09-30

Статтю присвячено опису народження та генезису науково-методичного журналу “Іноземні мови” протягом тридцяти років (1995–2025). Визначено три етапи онтогенезу цього видання: 1995–2005, 2006–2015, 2016–2024 років. У межах кожного з етапів зазначено склад редакційної ради, головного редактора, заступника головного редактора,
відповідального секретаря та редакторів розділів. Описано призначення кожного з розділів часопису. Назва прізвища, імена та по батькові авторів статей, як добре відомих, так і новачків. Продемонстровано оригінальну обкладинку та повний зміст першого номера журналу, а також обкладинки та фрагменти змісту першого та останнього номерів кожного
з етапів. Стисло подано тематику публікацій протягом цих років. Наведено і приклади додатку Бібліотечка журналу “Іноземні мови”, яку видавали з 1996 р. по 2014 р. включно. Зазначено сучасні вимоги до публікацій у журналі.

Рецензія на колективну монографію “Health Literacy and Adult Health Education”

Наталія Муранова — 2025-09-30

Рецензія на колективну монографію «Медична грамотність та освіта дорослих у сфері здоров’я» (Юліус Матулчик (ред.), факультет мистецтв, Університет Коменського, Братислава, Словацька Республіка

Добір прецедентних поетичних творів для формування турецькомовної лінгвосоціокультурної компетентності в читанні

Вячеслав Шовковий — 2025-09-30

Стаття присвячена проблемі добору прецедентних поетичних творів для формування турецькомовної лінгвосоціокультурної компетентності в читанні. З’ясовано, що прецедентний поетичний твір є носієм лінгвальної та екстралінгвальної культурно маркованої інформації і здатен формувати екстралінгвальні знання, лінгвосоціокультурні навички та вміння, аналітико-інтерпретаційні вміння. У статті схарактеризовано труднощі, які виникають під час читання прецедентного поетичного твору – предметні (пов’язані з екстралінгвальними знаннями, необхідними для розуміння змісту твору), логічні (пов’язані з наявністю імпліцитної інформації у творі, логікою композиції та наявністю стилістичних фігур у поетичному творі), мовно-мовленнєві труднощі (спричинені неволодінням мовними засобами твору, а також несформованістю в студентів лексико-граматичних навичок), труднощі пресупозиційного (недостатні фонові знання, пов’язані з поетичним твором – історія створення, задум автора, світогляд, духовні цінності народу) та операційного (недостатньо сформовані аналітично-інтерпретаційні уміння) характеру. На основі критеріїв інформативності, обсягу тексту, цілеспрямованості, автентичності, текстовості, прецедентності встановлено, що добору підлягають автентичні поетичні твори (або фрагменти поетичних творів, які мають ознаки текстовості), обсягом 2500–3000 знаків, змістове та мовне наповнення яких може реалізувати програмні вимоги до навчання турецької мови студентів-філологів; твори, які містять один із видів культурно маркованої інформації – фактуальної, підтекстової, емотивно-оцінної, а також культурно марковані мовні одиниці (слова-символи, художні тропи); твори, яким властиві ознаки прецедентності – хрестоматійність та культурна реінтерпретація.

Коли до гастрономічно-кулінарної подорожі запрошує фразеологія

Євгеній Мельник — 2025-09-30

У статті проаналізовано значення знайомства з іншомовною фразеологією, що містить гастрономічно-кулінарну лексику, для розуміння національного менталітету та національних традицій. Пояснюється, чому в навчанні іноземної мови та культури доцільно та важливо організувати засвоєння сталих виразів, які відображають культуру харчування французів і британців: фразеологізми віддзеркалюють певні цивілізаційні процеси, соціокультурні реалії, стиль мислення носіїв мови. Увагу акцентовано на особливостях походження та можливостях семантизації сталих виразів. Конкретизовано шляхи дидактичної експлуатації фразеологічного матеріалу гастрономічно-кулінарної тематики в навчанні іноземних мов і культур.

Використання Ted Talks у викладанні професійно орієнтованої англійської мови у технічних університетах

Оксана Синєкоп — 2025-09-30

Якісна мовна підготовка майбутніх фахівців з інформаційних технологій (ІТ) передбачає використання низки автентичних матеріалів, які надають можливість викладачам ознайомити студентів з професійно орієнтованою англійською мовою, урізноманітнити освітній процес і зробити його більш цікавим та прикладним. Метою статті є розгляд класифікації завдань з використанням TED Talks у професійно орієнтованому англомовному контексті підготовки студентів галузі ІТ у закладах вищої освіти. За дидактичною функцією розрізняють завдання, які спрямовані на формування професійно орієнтованих мовних компетентностей, та завдання, які акцентують увагу на розвиток професійно орієнтованих мовленнєвих компетентностей. Критерій диференціації завдань за рівнем володіння іноземною мовою дозволяє враховувати індивідуальні особливості студентів галузі ІТ, зокрема їхні рівні В1 та В2. За формою виконання завдання можуть бути адаптовані як для індивідуальної, так і для парної чи групової роботи. Критерій інтеграції різних видів мовленнєвої діяльності полягає в інтегруванні в завданні аудіювання з говорінням, письмом і читанням. Критерій добору TED Talks за тематикою передбачає вибір промов з професійно орієнтованим фокусом. За способом представлення у завданнях виступи TED можуть бути використані як повністю, так і фрагментарно. За форматом проведення завдання на основі TED Talks можуть пропонуватися в онлайн- та офлайн-форматах. TED-промови можна пропонувати в завданнях вхідного, поточного та підсумкового контролю. Форми контролю виконання завдань на базі TED Talks передбачають гетероконтроль, взаємоконтроль, самоконтроль, автоматизований контроль. Таким чином, завдання, створені на основі
TED Talks є різноманітними і можуть бути адаптовані до потреб студентів галузі ІТ та специфіки освітнього процесу, а також використані для досягнення різних навчальних цілей. Тому TED-промови є універсальним і ефективним інструментом у викладанні англійської мови професійного
спрямування.

Здобуття ключових компетентностей студентами-бакалаврами в рамках дисципліни “Ділова англійська мова” під час навчання в університеті

Наталія Василишина — 2025-09-30

Лідери бізнесу та індустрії наполегливо закликають вищі заклади освіти виховувати випускників, які володіють не лише досвідом у відповідних галузях, а й критично важливими навичками спілкування. До них належать командна робота, творче мислення, розв’язання складних проблем і здатність адаптуватися до різноманітних умов. Крім того, оскільки автоматизація все більше домінує у виробничих процесах, попит на різноманітні навички, безсумнівно, зростатиме. Отже, університети повинні залишатися провідними в розробленні навчальних планів і програм, щоб озброїти студентів відповідними навичками для економіки, що розвивається. Результати дослідження статті показали, що основні компетенції студентів завжди будуть актуальними, затребуваними, а також належним чином визначеними та сформованими за таких умов: участі в постійному діалозі з місцевим бізнесом та представниками промисловості і на державному, і на національному рівнях для узгодження практичних очікувань з академічними практиками; упровадження інноваційних змін у навчальні програми для включення конкурентних компетентностей у всі академічні програми; озброєння студентів навичками використання новітніх технологій та навичками роботи в різноманітних мультидисциплінарних командах, необхідними для ефективної співпраці у своїй галузі; навчання студентів застосовувати свої дисциплінарні знання в новаторських і творчих ситуаціях. Крім того, новизна поточного дослідження може бути підтверджена додатковими основними компетенціями до навчальної програми “Ділова англійська мова”, такими як компетенція адаптивності та гнучкості, компетенції навчання впродовж життя та компетенції партнерства, набуття яких підвищить академічну та професійну підготовку бакалаврів та їх конкурентоспроможність на ринку праці в певному секторі бізнесу.

Формування навичок академічного письма: практичний погляд на традиційні та ШІ-інтегровані вправи і завдання

Ірина Іванова — 2025-09-30

Освітні тренди та інновації останніх років, які тісно пов’язані із застосуванням цифрових технологій та інструментів, значно полегшують доступ до знань, скорочують час на виконання рутинних завдань, проте водночас можуть зменшувати мотивацію до глибокого вивчення іноземної мови. Навички академічного письма є необхідними для ефективної комунікації у сфері освіти, науки та професійної діяльності. Пропоноване дослідження ґрунтується на узагальненні практичного досвіду викладання курсу “Академічне письмо” в Черкаському державному фаховому бізнес-коледжі для здобувачів освітнього ступеня бакалавр. Шляхом емпіричних досліджень проаналізовано використання в освітньому процесі традиційних вправ та завдань, опрацьовано результати їх виконання здобувачами освіти як самостійно, так і з використанням технологій генеративного штучного інтелекту. Здійснено огляд рецептивних, репродуктивних та продуктивних вправ. Наведено приклади рецептивних вправ, таких як аналіз зразків
академічних текстів, що допомагають студентам зрозуміти структуру, стиль та мову академічного письма. Зокрема, виявлено, що вправа на усвідомлення та засвоєння інформації про ключові особливості академічного письма є ефективним засобом формування відповідних навичок. Охарактеризовано репродуктивні вправи, які сприяють закріпленню граматичних правил та стилістичних норм, розвитку навичок структурування інформації через перефразування, узагальнення та редагування. Систематизовано продуктивні вправи, що включають формулювання аргументів, використання доказів та логічне викладення думок, що сприяє формуванню навичок критичного мислення.
Дослідження також висвітлює інноваційні підходи із використанням штучного інтелекту (ШІ) для розвитку навичок академічного письма. У статті доведено, що інтеграція ШІ-інструментів, таких як ChatGPT, Gemini, Copilot, Write&Improve, Paperpal, відкриває нові можливості для поліпшення граматики, стилю, структури та аргументації. Установлено, що ШІ аналізує тексти студентів та надає індивідуальні рекомендації, що дозволяє кожному здобувачу освіти працювати над своїми слабкими місцями та розвивати сильні сторони.

Автори доходять висновку, що комбінування різних видів вправ та врахування індивідуальних потреб здобувачів освіти є необхідними умовами створення ефективної програми навчання академічного письма. У результаті дослідження доведено, що використання візуальних компонентів у навчанні сприяє кращому розумінню та засвоєнню матеріалу, а також підвищенню мотивації та креативності студентів. З’ясовано перспективи подальших розвідок, що полягають у випрацюванні критеріїв оцінювання ефективності різних видів вправ та напрацюванні положень дотримання академічної доброчесності під час роботи із ШІ-інструментами із метою забезпечення чесного та відповідального використання ШІ в освітньому процесі.

Онлайнове колаборативне викладання: потужність професійних зв’язків

Ольга Матвієнко — 2025-09-30

Дослідження має на меті описати та концептуалізувати довгострокове спільне онлайн-викладання між українськими та американськими закладами підготовки вчителів. Започаткований як пілотний вебзмішаний клас для “сприяння взаємодії та глобалізації горизонтів” (Powell et al., 2014, p. 44)
став платформою для розвитку міжнародних професійних зв’язків, що призвело до масштабування та довготривалості форматів партнерства. Питання дослідження спрямовані на визначення ставлення до міжнародної співпраці та можливостей, які вона надає для підготовки учителів англійської мови. Результати дослідження демонструють, що колись розпочаті як дружні відносини між двома університетами, які, однак, підживлювалися зацікавленістю до міжнародної співпраці обох сторін, вони перетворилася на стійкі освітні багатосторонні партнерства, достатньо потужні, щоб суттєво сприяти інтернаціоналізації підготовки учителів, урізноманітнити викладання та залучати українських колег і студентів з інших університетів. Співвикладання та міжнародна співпраця також позитивно впливають на наукові дослідження і професійний розвиток обох сторін та сприяють створенню мереж освітньої спільноти в Україні та за її межами.