Науково-методичний журнал "Іноземні мови"

Аналіз віртуальних навчальних платформ для розвитку аудитивної компетентності

Ігор Кожевін, Марія Писанко — нд, 18 січ 2026 00:00:00 +0200

Аудитивна компетентність, тобто здатність сприймати, опрацьовувати та інтерпретувати усне мовлення в умовах реального спілкування, є важливим компонентом професійної підготовки вчителів іноземних мов. Для майбутніх учителів німецької мови вона забезпечує комунікативну гнучкість, ефективне управління навчальним процесом і чутливість до потреб учнів. У зв’язку з цифровою трансформацією освіти, зокрема поширенням дистанційного та гібридного навчання, процес формування навичок аудіювання значною мірою перемістився у віртуальне середовище. Проте досліджень, присвячених оцінці цифрових платформ саме в контексті підготовки педагогічних кадрів, досі обмаль.
Мета статті – порівняльний аналіз п’яти популярних платформ (Moodle, Google Classroom, Microsoft Teams for Education, LingQ і Duolingo for Schools) за сімома критеріями: підтримка аудіоконтенту, інтерактивність, оцінювання, автентичність матеріалів, мультимодальність, педагогічна гнучкість і доступність в Україні. Метод дослідження – якісний порівняльний аналіз, заснований на вивченні функціональних можливостей платформ, наукових джерел і практичного досвіду.
Результати свідчать, що Moodle забезпечує найповнішу підтримку розвитку аудіювання, зокрема створення структурованих, автентичних і професійно орієнтованих завдань. Microsoft Teams ефективна для синхронного аудіювання та взаємодії. LingQ і Duolingo пропонують насичений мовний матеріал, але мають обмеження в керуванні навчанням. Google Classroom є доступною, проте обмеженою за функціоналом. За результатами аналізу платформа Moodle обрана для подальшого впровадження в модуль підготовки майбутніх учителів німецької мови.

Цілі та зміст професійної підготовки вчителя-магістра іноземної мови відповідно до нового Професійного стандарту

Любов Зєня, Ганна Борецька — нд, 18 січ 2026 00:00:00 +0200

У статті представлено цілі та зміст професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов та
зарубіжної літератури на другому (магістерському) рівні
вищої освіти відповідно до вимог нового професійного стандарту. На підставі аналізу нового Професійного стандарту
“Вчитель закладу загальної середньої освіти” (2024) автори
статті уточнили професійні компетентності випускника
та нормативний зміст підготовки здобувачів вищої освіти,
сформульований у термінах результатів навчання.
При оновленні цілей і змісту професійної підготовки
майбутніх учителів іноземних мов і зарубіжної літератури
враховано також особливості їхньої професійної діяльності, рекомендації експертної комісії та галузевої експертної ради Національного агентства із забезпечення якості
вищої освіти, висловлені під час проведення акредитаційної
експертизи освітніх програм для другого (магістерського)
рівня вищої освіти “Французька мова і друга західноєвропейська мова, зарубіжна література, методика навчання іноземних мов” та “Іспанська мова і друга західноєвропейська
мова, зарубіжна література, методика навчання іноземних
мов”. Перелік компетентностей випускника і результати
навчання подано у формі структурного компонента освітньої програми.

Рецензія на навчальний посібник з англійської мови для самостійної роботи студентів третього курсу філологічних факультетів закладів вищої освіти “English for third-year students . Self-Study Assignments”

Ірина Морякіна — нд, 18 січ 2026 00:00:00 +0200

Богун С. В., Горькава Н. О., Князева Л. В., Львова Н. О., Семилітко І. О. (2025).
English for third-year students. Self-Study Assignments. Навчальний посібник
з англійської мови для самостійної роботи студентів третього курсу
філологічних факультетів закладів вищої освіти. Київ: КНЛУ, 2025, 224 с.

Урахування географічного, культурного та історичного контекстів як одна з актуальних тенденцій у франкомовній лексикографії

Євгеній Мельник, Павло Мельник — нд, 18 січ 2026 00:00:00 +0200

У статті дається стислий огляд історії французької лексикографії (завдань, етапів, досягнень). Проаналізовано виклики, з якими стикається сучасна лексикографія внаслідок поширення французької мови у світі, та можливості, які отримують лексикографи завдяки технічному прогресу. Висвітлено думку квебекських лексикографів щодо створення словників, які описують уживання французької мови в північноамериканському контексті. Увагу акцентовано на особливостях презентації слів у словниках Usito та Dictionnaire historique du français québécois. Конкретизовано цінність докладного та динамічного опису лексичних уживань, що характеризує зазначені словники, для широкого загалу франкомовних користувачів.

Сприяння розвитку англійськомовної комунікативної компетентності (English)

Юлія Лаптінова — нд, 18 січ 2026 00:00:00 +0200

У статті розглянуто питання розвитку комунікативної ефективності в мовленнєвій практиці тих, хто вивчає іноземну мову на рівнях В1–В2 відповідно до Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти. Це рівень, на якому студенти оволоділи достатньою мірою англійською мовою, щоб без особливих зусиль виконувати основні комунікативні завдання, але все ще мають труднощі з тим, щоб бути зрозумілими в різних комунікативних ситуаціях. Недостатня компетентність у коригуванні мовлення з метою зменшення непорозумінь, якщо її не подолати, може стати серйозною перешкодою на шляху до комунікативної ефективності. Викладач покликаний забезпечити здобувачів освіти інструментами, необхідними для того, щоб вони були більш зрозумілими для своїх співрозмовників. Одним зі способів розв’язання цієї проблеми є розвиток у студентів здатності
будувати просте, зрозуміле та ефективне мовлення. Щоб допомогти студентам з рівнями В1–В2 володіння англійською мовою ефективно спілкуватися, у статті запропоновано розвивати навички модуляції мовлення, що в контексті вивчення мови означає здатність пристосовувати фонологічні, граматичні, синтаксичні, морфологічні та прагматичні особливості мовлення до розуміння реципієнта. У статті також запропоновано рекомендації щодо того, як заохотити студентів до вдосконалення навичок модуляції мовлення. Робота ґрунтується на аналізі публікацій, пов’язаних зі змістом досліджуваної проблеми, та спостереженнях за авдиторною роботою студентів. Результати показали, що обидві стратегії – модуляція та моделювання – підтримують здобувачів у розвитку ефективності говоріння англійською мовою, оскільки вони надають мовцям можливість досягти
поставленої комунікативної мети за допомогою коригувань, зрозумілих для співрозмовника. Результати роботи будуть корисними в академічному секторі, щоб допомогти викладачам у випрацюванні стратегій говоріння на практичних заняттях з англійської мови.

Дотримання концепції менеджменту щастя в підготовці студентів-перекладачів китайської мови початкового рівня

Катерина Шевченко — нд, 18 січ 2026 00:00:00 +0200

Стаття присвячена проблемі концепції менеджменту щастя в підготовці студентів-перекладачів китайської мови початкового рівня, основним ідеям концепції та особливостям застосування їх на заняттях китайської мови в Китайській народній республіці (КНР). Акцентовано на перевагах дотримання провідних ідей досвіду китайських викладачів та педагогів-дослідників КНР, що готують перекладачів, у випрацюванні стратегії підготовки перекладачів китайської мови в українських університетах. Докладно описано методи навчання перекладу китайської мови на початкових етапах навчання в рамках концепції менеджменту щастя, наведено приклади методів із практичним описом, а також докладно проаналізовано вплив на розвиток лексичної, граматичної, стилістичної та перекладацької компетентностей у студентів перших та других курсів університету, що вивчають китайську мову. Спираючись на особистий досвід викладання китайської мови майбутнім перекладачам, автор створив рекомендації щодо практичного застосування прогресивних ідей концепції менеджменту щастя в процесі підготовки студентів-перекладачів, що вивчають китайську мову на початковому етапі. Розкрито специфіку практичної підготовки бакалаврів-китаєзнавців у вітчизняних університетах. Показано, що теоретичний і практичний складники підготовки мають бути чітко збалансовані. Доведено, що індивідуальні роботи, зазвичай перекладацького характеру, дозволяють студентам-китаєзнавцям зануритися в реальні умови роботи перекладача, розвинути власні лексичні та граматичні знання, вміння та навички, а також стилістичну та перекладацьку компетентності. Запропоновано докладний аналіз способів розвитку стилістичної компетентності майбутніх перекладачів у системі професійної компетентності. На прикладах із особистої практики викладання розкрито сутність та важливість розвитку стилістичної компетентності від самого початку вивчення мови. Наведено приклади індивідуальних та групових завдань для студентів-початківців, що вивчають китайську мову в рамках концепції менеджменту щастя, що розвивають стилістичну мовну та перекладацьку компетентність як невід’ємну частину професійної. Описано роль викладача як ключового учасника процесу підготовки майбутніх перекладачів китайської мови в організації навчального процесу, способи розвитку його професійних навичок та впевненості.

Стилістичні вправи як інструмент формування професійної мовної компетентності майбутніх китаїстів

Ольга Валігура — нд, 18 січ 2026 00:00:00 +0200

Стаття присвячена дослідженню ролі стилістичних вправ у процесі формування професійної мовної компетентності студентів-китаїстів. Зазначено, що професійна мовна компетентність майбутніх фахівців з китайської мови передбачає не лише володіння граматичними структурами та лексичним запасом, а й здатність до стилістично доцільного мовлення, що відповідає нормам сучасної китайської мови та вимогам професійного спілкування.
Стилістичні вправи відіграють ключову роль у формуванні професійної мовної компетентності майбутніх китаїстів, оскільки саме вони забезпечують засвоєння жанрово-стильових норм китайської мови, необхідних для ефективного функціонування в академічному, офіційно-діловому, публіцистичному та інших професійних контекстах. За допомогою систематичної роботи зі стилістичними вправами студенти не лише опановують мовні засоби, а й навчаються адекватно реагувати на комунікативні ситуації, що моделюють реальні професійні завдання. У пропонованій статті обґрунтовано роль стилістичних вправ як інструменту цілеспрямованого формування професійної мовної компетентності, що охоплює здатність майбутніх китаїстів не лише правильно використовувати мовні засоби, а й адаптувати їх відповідно до жанрово-стильових вимог конкретної комунікативної ситуації. Стилістичні вправи забезпечують практичне засвоєння мовних норм, сприяють розвитку мовленнєвої гнучкості та формують
навички стилістично адекватного перекладу, редагування й створення текстів у межах професійного дискурсу. Визначено методичні засади формування комплексів стилістичних вправ й описано методичні принципи, що забезпечують випрацювання практичних підходів до формування китайськомовної стилістичної компетентності, висвітлено питання добору матеріалів. Результати дослідження свідчать про те, що для позитивного впливу на якість мовної підготовки студентів, необхідне регулярне використання стилістичних вправ. Робота має практичне значення для викладачів китайської мови, методистів та розробників навчальних програм.

Підсистема вправ для формування професійно орієнтованої китайськомовної стилістичної компетентності в майбутніх філологів

Валентина Черниш, Ігор Чекалін — нд, 18 січ 2026 00:00:00 +0200

У статті обґрунтовано актуальність розроблення підсистеми вправ, розкрито суть професійно-орієнтованої китайськомовної стилістичної компетентності, продемонстровано підсистему вправ, що складається з двох систем, систематизовано типи завдань. Успішне формування стилістичної компетентності передбачає розроблення спеціальних комплексів вправ, що повною мірою реалізуватиме поставлену мету, шляхом практичного використання ефективних методичних підходів. У запропонованому комплексі наведено групи вправ для формування двох компетентностей, що входять до складу загальної комунікативної компетентності: читання і письма. Розроблені вправи розвивають комунікативні вміння в читанні і письмі. Вони сприяють свідомому використанню знань, що входять до складу стилістичної компетентності в реальному повсякденному спілкуванні, а також дозволяють ефективно сформувати основи китайськомовної стилістичної компетентності в майбутніх філологів. Розглянуто практичні способи вирішення питання формування стилістичної комптетності в контексті навчальної діяльності. Зазначено, що підсистема вправ є ефективним засобом формування професійно орієнтованої китайськомовної стилістичної компетентності в майбутніх філологів, що підтверджено результатами експериментального навчання. Розроблена підсистема вправ ґрунтується на компетентнісному, комунікативному, діяльнісному, текстоцентрованому і соціокультурному підходах та врахуванні спеціальних стилістичних методів. Запропонована підсистема вправ рекомендована для використання в навчанні студентів-китаїстів третього або четвертого курсу закладів вищої освіти, а також як основа для робочих програм “Стилістика китайської мови”, “Практична стилістика китайської мови” і як інтегрований елемент інших робочих програм, що пов’язані з практичним вивченням китайської мови.

Добір лексичних одиниць для формування в студентівфілологів китайськомовної лексичної компетентності в аудіюванні

Євгеній Сімоніка — нд, 18 січ 2026 00:00:00 +0200

Стаття присвячена проблемі добору лексичних одиниць для формування в студентів-філологів китайськомовної лексичної компетентності в аудіюванні. Стаття покликана схарактеризувати труднощі навчання аудіювання лексики китайської мови, описати одиниці, критерії та процедуру добору лексики китайської мови для навчання аудіювання студентів-філологів на початковому етапі навчання. Лексика китайської мови характеризується низкою типологічних особливостей, які відображені в морфологічній структурі, у фонетичних особливостях слів, у семантиці та синтагматиці, що зумовлює низку труднощів – предметних (пов’язані з екстралінгвальними знаннями), логічних (пов’язані зі специфічною структурою слова, особливостями відображення у слові дискретного сприйняття навколишнього світу носіями мови, а також пов’язані з сегментацією мовленнєвого потоку), мовно-мовленнєвих (пов’язані з фонологічними особливостями лексики китайської мови). Визначено, що одиницями добору лексики є слово (вільна первинна лексема, композит, словосполучення) та первинна лексема. Критеріями добору визначено такі: тематичності, словотвірної та стройової здатності, критерій комунікативної цінності, культурної значущості, сполучуваності та семантичної вибірковості, професійної спрямованості, тональної вичерпності та вибірковості, актуальності. Основними джерелами добору первинних лексичних одиниць, синтаксично вільних лексем, словосполучень є словники, підручники та навчальні посібники, інтернет-ресурси. Процедура добору навчальних матеріалів відбувалася у два етапи. На першому етапі проаналізовано робочі програми з китайської мови, міжнародні стандарти, визначено тематичні групи лексики, релевантні початковому етапові навчання мови, та визначено обсяг лексики, яким повинні оволодіти студенти (близько 1800–2000 слів). На другому етапі проаналізовано словники, підручники, навчальні посібники, окремі інтернет-ресурси; на основі зазначених критеріїв здійснено добір складоморфем, синтаксично вільних лексем, словосполучень; згруповано їх за тематикою занять, які відповідають робочій програмі.

Робоча програма «Практична фонетика української мови» для навчання іноземців: зміст і структура

Мирослава Баган, Людмила Гмиря — нд, 18 січ 2026 00:00:00 +0200

У публікації представлено робочу програму навчальної дисципліни “Практична фонетика української мови”, розроблену в Київському національному лінгвістичному університеті для мовної підготовки іноземних громадян. Програма передбачає планомірне формування фонетичних навичок іноземців для повноцінного розвитку їхніх мовної та комунікативної компетентностей. Визначено мету вивчення дисципліни, очікувані результати навчання, дібрано ефективні форми й методи навчання та контролю досягнутих результатів, запропоновано тематичний розподіл годин на засадах поступального системного опанування фонетичних особливостей української мови у зв’язку з іншими її рівнями. Програма спрямована на формування в іноземців усвідомленого розуміння фонетичної специфіки української мови, передумов її милозвучного звучання.