Науково-методичний журнал "Іноземні мови"

Комплекс вправ та завдань для підсумкового контролю навчальних досягнень студентів другого курсу з лінгвокраїнознавства Великої Британії

Ірина Морякіна — пн, 09 бер 2026 00:00:00 +0200

У цій публікації представлено комплекс вправ і завдань для підсумкового контролю рівня сформованості лінгвосоціокультурної компетентності студентів другого курсу філологічних факультетів іноземних мов (рівень В2 – С1) в царині особливостей географії, історії, економіки, державного устрою Великої Британії, відображених у корпусі національно-специфічної лексики.

Навчання учнів профільної школи англійськомовного монологу-міркування засобами інтерактивної дошки ‘‘MIRO”

Ганна Подосиннікова, Вероніка Коломієць — пн, 09 бер 2026 00:00:00 +0200

У статті розглянуто лінгвометодичні особливості монологу-міркування та роль критичного мислення в процесі його навчання; охарактеризовано мету та зміст навчання англійськомовного монологу-міркування в профільній школі. Проаналізовано функціональні можливості інтерактивної дошки “Miro”, визначено дидактико-психологічний та організаційно-методичний потенціал цієї платформи в навчанні англійськомовного монологу-міркування з опертям на критичне мислення учнів профільної школи. Розглянуто потенціал дошки “Miro” в реалізації інтерактивного навчання іноземних мов, визначено режими роботи, типи та підтипи шаблонів інтерактивної дошки “Miro” в кореляції з етапами та прийомами розвитку критичного мислення. Схарактеризовано етапи формування вмінь англійськомовного монологічного мовлення (монолог-міркування) засобами інтерактивної дошки “Miro” з опертям на розвиток критичного мислення учнів 11 класу закладів загальної середньої освіти та їх кореляцію з етапами навчання критичного мислення. Надано приклади шаблонів і вправ.

Проблеми навчання майбутніх учителів другої іноземної мови (німецької на базі англійської)

Олена Паршикова, Валентина Гутник, Ольга Декало, Зорина Соломко — пн, 09 бер 2026 00:00:00 +0200

У статті розглянуто результати дослідження проблем та труднощів навчання майбутніх учителів другої іноземної мови (німецької на базі англійської) та запропоновано шляхи їх подолання задля підвищення ефективності та якості навчання. Ґрунтуючись на багаторічному досвіді викладання німецької мови як другої іноземної та аналізі результатів анкетування студентів бакалаврату спеціальності А4 “Середня освіта” (спеціалізації А4.021 “Англійська мова та зарубіжна література”), дослідники визначили основні проблеми в навчанні майбутніх учителів другої іноземної мови, посеред яких, зокрема, такі: відсутність типової освітньої програми і стандартних вимог до рівня володіння другою іноземною мовою випускниками закладів вищої освіти, недостатня кількість аудиторних годин, нестача підручників, що враховують досвід вивчення першої іноземної мови (зокрема німецької на базі англійської), а також недостатня розробленість методики навчання другої іноземної мови в закладах вищої освіти. Крім того, проблемами є низька якість навчання другої іноземної мови в закладах загальної середньої освіти, прогалини у філологічній підготовці студентів, недостатній рівень сформованості навчальних стратегій і комунікативно-когнітивних умінь, необхідних для зіставного вивчення мов. Розглянуто можливі шляхи оптимізації навчання другої іноземної мови з урахуванням виявлених проблем. Серед ключових напрямів удосконалення: розробка підручників і посібників з другої іноземної мови, зокрема німецької на базі англійської, з орієнтацією на сучасні освітні концепції; підготовка викладачів і вчителів до викладання другої іноземної мови; збільшення кількості аудиторних годин для її вивчення майбутніми вчителями; розробка методики формування навчально-стратегічної компетентності студентів шляхом зіставного вивчення другої іноземної мови з опертям на першу (німецької після англійської).

Цифрові інструменти для розвитку стилістичної компетентності у вивченні китайської мови

Ольга Валігура — пн, 09 бер 2026 00:00:00 +0200

Формування стилістичної компетентності китайської мови – це актуальний у сучасних реаліях напрям дослідження, важливим аспектом якого є не тільки аналіз і вивчення власне стилістичної компетентності, а й ефективних методів її формування та матеріально-технічної бази, що можуть забезпечити ефективну підготовку майбутніх філологів.

З кожним роком технології стають більш довершеними і доступними для звичайного споживача, ці зміни торкаються і спеціалістів, що здійснюють професійну діяльність. Якщо раніше практикуючим китаїстам для якісного виконання професійної діяльності було потрібно багато часу на пошук й опрацювання матеріальної бази, то нині наявність мережі Інтернет, онлайн-перекладачів, електронних словників і штучного інтелекту дозволяють неймовірно прискорити ці процеси. Так само ці та інші цифрові інструменти варто використовувати при навчанні іноземних мов. Це дозволить не лише бути в курсі найбільш актуальних та ефективних методичних підходів, а й, можливо, надалі самим створювати унікальні цифрові інструменти для власних освітніх і наукових потреб.

Метою пропонованої статті є висвітлення актуальних у наш час цифрових інструментів для формування китайськомовної стилістичної компетентності. Запропоновано способи організації студентами власного робочого простору. Запропоновано підходи до використання штучного інтелекту при навчанні стилістики китайської мови, розглянуто можливі використання навчальних платформ на зразок Moodle для підготовки навчальних матеріалів, продемонстровано способи використання платформ для створення вправ як інструменту матеріально-технічного забезпечення. Запропоновано можливу інтеграцію певних онлайн-сервісів у навчальні процеси з метою підвищення його ефективності.

Використання серіалів на заняттях із польської мови як іноземної (із досвіду полоністики КНЛУ)

Наталія Мінєнкова — пн, 09 бер 2026 00:00:00 +0200

У статті проаналізовано потенціал використання сучасних польських серіалів, зокрема мінісеріалу “#BringBackAlice”, у процесі навчання польської мови як іноземної на матеріалі досвіду секції полоністики Київського національного лінгвістичного університету. Авторка підкреслює, що залучення аудіовізуального контенту сприяє активізації навчального процесу, оскільки він поєднує автентичну сучасну лексику, живу розмовну мову та культурні реалії, що відображають повсякденне життя польської молоді. У статті представлено комплексну методику роботи з серіалом, яка передбачає різноманітні види завдань: від вправ на розвиток аудіювання, аналізу сленгової лексики та розширення словникового запасу до тренування граматичних структур і формування комунікативної компетентності. Особлива увага приділена створенню автентичних мовленнєвих ситуацій через рольові ігри, дискусії, письмові проєкти та творчі завдання. На основі практичних спостережень зазначено, що використання серіалу
як навчального ресурсу не лише підвищує мотивацію здобувачів освіти, а й сприяє розвитку критичного мислення, формуванню міжкультурної компетенції та адаптації до реального мовного середовища. Авторка також наголошує на перспективності впровадження подібних матеріалів до базових програм навчання польської як іноземної на рівнях А2-С2 та підкреслює необхідність створення систематизованих методичних матеріалів і завдань для роботи з аудіовізуальним контентом. Представлена методика є гнучкою й може бути адаптована для роботи з іншими сучасними польськими серіалами та фільмами.

Роль інформаційних технологій у формуванні та розвитку стилістичної компетентності майбутніх перекладачів китайської мови

Катерина Шевченко — пн, 09 бер 2026 00:00:00 +0200

Стаття присвячена ролі інформаційних технологій у формуванні та розвитку стилістичної компетентності майбутніх перекладачів китайської мови. Здійснено комплексний аналіз інформаційних технологій у процесі підготовки майбутніх перекладачів китайської мови. Описано власні підходи до добору різних програм, застосунків, інформаційних матеріалів до аудиторних занять, самостійної та індивідуальної роботи студентів, спрямованих на формування та розвиток стилістичної компетентності як однієї з найскладніших у системі загальної професійної компетентності та системі професійно-орієнтованої компетентності. Запроновано докладні рекомендації щодо пошуку інформаційних технологій та роботи з ними для супроводження навчальних занять з китайської мови від початкового до високого рівня. Наголошено на важливості застосування додаткових інформаційних ресурсів для закріплення матеріалу та повторення. Розроблено та аргументовано методи організації занять та позааудиторних заходів на базі інформаційних технологій. Схарактеризовано основні особливості функціональних стилів мовлення китайської мови. Розроблено систему вправ для розвитку стилістичної компетентності в студентів початкового, середнього та високого рівня оволодіння китайською мовою. Наведено приклади вправ для розвитку стилістичної компетентності майбутніх перекладачів із застосуванням інформаційних технологій. Описано переваги та недоліки використання інформаційних технологій у навчанні та тренуванні перекладу текстів різних стилів. Вправи на розвиток стилістичної компетентності на лексико-семантичному, граматичному, фонетичному та фразеологічному рівні із застосуванням інформаційних технологій докладно описано в тексті статті. Доведено важливість поетапної роботи з текстами різних стилів згідно з основними принципами методики навчання іноземних мов.

Стилістична компетентність викладача як запорука якісної підготовки кваліфікованих фахівців

Ірина Дроздова — пн, 09 бер 2026 00:00:00 +0200

У статті здійснено теоретичний аналіз поняття стилістичної компетентності, а також розкрито її зміст і структурну організацію для якісної підготовки кваліфікованих фахівців. У статті проаналізовано сутність стилістичної компетентності як важливої складової професійної компетентності педагога закладів вищої освіти аграрної галузі. Обґрунтовано значення опанування стилістичних норм сучасної іноземної / української літературної мови і фахової термінології для ефективної професійної комунікації, навчально-методичної та наукової діяльності викладача. Зауважено, що формування стилістичної компетентності педагога аграрного ЗВО є безперервним процесом, здійснюваним на етапах професійної підготовки та підвищення кваліфікації. Ефективними шляхами цього процесу вважаються: – інтеграція мовностилістичної підготовки у фахові та психолого-педагогічні дисципліни; – використання активних і інтерактивних методів навчання, спрямованих на розвиток професійного мовлення; – залучення викладачів до науково-дослідної діяльності та академічного письма; – систематична рефлексія та самооцінка рівня власної мовленнєвої культури. Окреслено структуру стилістичної компетентності, визначено її основні компоненти та шляхи формування в умовах професійної підготовки й підвищення кваліфікації педагогічних кадрів аграрних ЗВО. На основі опрацьованих матеріалів дослідження визначити рівні стилістичної компетентності: низький (характеризується фрагментарними знаннями про стилістичну систему мови); середній – реконструктивний (передбачає частково сформовану стилістичну свідомість); достатній – продуктивний (свідчить про сформовану стилістичну компетентність на рівні академічної комунікації; високий – творчий, професійний рівень (є показником високої мовної культури та професійної зрілості). Розглянуто ключові аспекти стилістичної компетентності: теоретична основа, практична реалізація, методична складова, значуща для професійній діяльності, мовної (українськомовної / іноземної) підготовки здобувачів вищої освіти, забезпечення ефективного, доречного й свідомого використання мовленнєвих засобів у різних сферах комунікації.

Система вправ для формування професійно орієнтованої німецькомовної компетентності в аудіюванні та читанні в майбутніх учителів

Ірина Задорожна, Софі Блумгард — пн, 09 бер 2026 00:00:00 +0200

У статті обґрунтовано актуальність розробки системи вправ для формування в майбутніх учителів професійно орієнтованої німецькомовної компетентності в читанні та аудіюванні.

Проаналізовано сутність, структуру і зміст професійно орієнтованої німецькомовної компетентності в аудіюванні та читанні. Конкретизовано декларативні і процедурні знання; мовленнєві навички; вміння ознайомлювального, переглядового, вивчального читання, а також ознайомлювального, вибіркового, детального аудіювання; уміння використовувати навчальні стратегії.

Здійснений аналіз засвідчив, що компетентності в аудіюванні та читанні мають низку особливостей, які визначають можливість їх інтегрованого формування, створюють передумови для перенесення вмінь з одного виду рецептивної діяльності на інший (єдність когнітивно-перцептивної природи; подібність декларативних та процедурних знань; спільність рецептивних мовленнєвих навичок, що свідчить про можливість паралельного формування лексико-граматичної бази обох видів мовленнєвої діяльності; типологічна подібність умінь, що формуються в межах різних видів аудіювання і читання; професійна спрямованість; інтегроване оволодіння предметними знаннями; відповідність стратегій тощо).

З урахуванням обґрунтованих принципів (інтегрованого формування цільових компетентностей, урахування етапів формування і розвитку мовленнєвих навичок і вмінь, взаємопов’язаності рецептивних і продуктивних видів мовленнєвої діяльності, послідовності та повторюваності, стратегічності) розроблено відповідну систему вправ, яка корелює з визначеними етапами (орієнтаційно-мотиваційним, лінгвістично-операційним, рецептивно-операційним, інтеграційним). Ефективність запропонованої системи вправ доведена в процесі експериментального навчання.

Формування професійно орієнтованої китайськомовної стилістичної компетентності в майбутніх філологів: аналіз результатів експериментального дослідження

Ігор Чекалін — пн, 09 бер 2026 00:00:00 +0200

Формування професійно орієнтованої китайськомовної стилістичної компетентності є процесом, що передбачає рівномірний розвиток знань і умінь шляхом систематичного виконання груп вправ. Водночас пошук оптимальних алгоритмів добору та подання методичного матеріалу потребує проведення дослідження і визначення конкретних статистичних показників. У статті наведено результати експериментального навчання стилістики китайської мови за двома методичними моделями, які відрізняються способом подання вправ і матеріалів для читання та письма. Представлено статистичні дані, що свідчать про більшу ефективність паралельної моделі порівняно з послідовною, а також зроблено припущення щодо причин такого результату. Подано обчислення коефіцієнта навченості, t-критерію Стьюдента та ефекту Коена, обґрунтовано вибір зазначених статистичних показників. Продемонстровано синергію показників Стьюдента і Коена. Результати статистичних обчислень подано у вигляді графіків для наочності.

Аналіз отриманих даних дозволив оцінити ефективність запропонованих методичних моделей у формуванні китайськомовної стилістичної компетентності. Порівняння результатів експериментальних груп 1 і 2 показало статистично значущу різницю, що підтверджує перевагу паралельної моделі. Виявлені тенденції свідчать про те, що одночасне опрацювання компетентностей у читанні та письмі сприяє швидшому засвоєнню матеріалу та формуванню комплексних умінь. Зроблені висновки можуть бути використані для вдосконалення програм навчання китайської мови та випрацювання нових методичних підходів. Окреслено перспективи подальшого розвитку, що полягають у продовженні розроблення теоретичних засад і практичних комплексів вправ для задоволення потреби формування різних аспектів стилістичної компетентності.