Науково-методичний журнал "Іноземні мови"

Концепція міжнародного центру французької мови як віддзеркалення мовної політики держави

Євгеній Мельник — чт, 03 жов 2024 00:00:00 +0300

У статті розглянуто концепцію та функціювання Міжнародного центру французької мови як важливої інституції для
реалізації культурної політики Франції. Описано історичне
підґрунтя розташування центру в замку Віллер-Котре, роль
держави в заснуванні цієї установи, розробку проєкту центру з урахуванням сучасного розуміння значення французької мови в глобалізованому світі, перспективи, які відкриває
створення центру для подальшого розвитку ідей Франкофонії та вивчення французької мови за межами Франції. Конкретизовано, чому Міжнародний центр французької мови є не
музеєм, а сучасним закладом, що активно просуває та втілює державну стратегію щодо об’єднання певної частини
світу навколо французької мови в контексті спільного минулого, теперішнього та майбутнього; культурно-педагогічним простором, що сприяє плідним міжнародним контактам
та обмінам.

Використання засобів штучного інтелекту для формування в студентів-філологів англійськомовної лінгвосоціокультурної компетентності

Валентина Черниш, Ганна Буднікова — чт, 03 жов 2024 00:00:00 +0300

У статті проаналізовано використання засобів штучного інтелекту в закладах вищої освіти для формування в студентів-філологів англійськомовної лінгвосоціокультурної компетентності. Мета дослідження полягає у визначенні впливу
засобів ШІ на освітній процес. Обґрунтовано доцільність залучення платформ на основі ШІ як на практичних заняттях, так і під час самостійної роботи здобувачів вищої освіти. Наведено приклади актуальних платформ і застосунків, які можуть
бути корисними як викладачам, так і студентам для формування лінгвосоціокультурної компетентності, надано стислу
характеристику кожної з платформ. Виділено основні пункти застосування ШІ для викладачів і вчителів, як-от: власне навчання студентів предметів або курсів, партнерська взаємодія з учасниками освітнього процесу, участь в організації безпечного та здорового освітнього середовища, управління освітнім процесом, фасилітація у виконанні адміністративних задач, безперервний професійний розвиток та допомога в підвищенні кваліфікації викладачів і вчителів. Описано переваги використання ШІ, такі як: автоматизованість, інклюзивність, вседоступність, індивідуалізованість, адаптивнішсть тощо, а також встановлено недоліки, наприклад, ризик порушення правил
академічної доброчесності, розвиток залежності від технологій, що може спровокувати зниження когнітивних здібностей, зокрема критичного та креативного мислення, а також фальсифікація та фабрикація відповідей, наданих чат-ботами.

Формування англомовної лексичної компетентності з використанням ігрової навчальної платформи “Кahoot!” в учнів 3–4 класів закладів загальної середньої освіти

Ганна Подосиннікова , Тамара Глазунова — чт, 03 жов 2024 00:00:00 +0300

Дослідження присвячено проблемі використання ігрової навчальної платформи “Kahoot” як сучасного ефективного
інструменту формування англомовної лексичної компетентності учнів 3–4 класів закладів загальної середньої
освіти. У статті обґрунтовано доцільність використання ігрової платформи “Kahoot!” в освітніх цілях у молодшій
школі, доведено актуальність вивчення засобів гейміфікації та, зокрема, ігрової платформи “Kahoot!” як мотивуючого інструменту результативного навчання лексики на уроках англійської мови. На базі концептуальних засадах
Нової української школи, компетентнісної моделі освіти та комунікативно-діяльнісного підходу до викладання іноземних мов автори розглянули зміст та цілі формування англомовної лексичної компетентності учнів 3–4 класу. Сформульовано робоче визначення ігрової навчальної платформи “Kahoot!” як засобу навчання іноземних мов, визначено її співвідношення із засобами інтерактивного навчання іноземних мов, проаналізовано функціонал, організаційно-методичний та дидактико-психологічний потенціал платформи. Визначено основні переваги ігрової навчальної платформи “Kahoot!” як засобу навчання, зокрема істотний мотиваційний ефект, який зумовлено насамперед
ігровою природою платформи, відповідність мотивам і реаліям життя сучасних учнів, можливості варіювання форматів та індивідуалізація навчання, висока зацікавленість студентів, ефективність зворотного зв’язку. Також охарактеризовано етапи формування англомовних лексичних навичок із використанням ігрової навчальної платформи “Kahoot!” в учнів 3–4 класів закладів загальної середньої освіти як стрижня відповідної підсистеми вправ; надано приклади завдань. За результатами практичного дослідження подано методичні рекомендації щодо подолання труднощів використання платформи “Kahoot!” у навчанні лексики учнів молодшого шкільного віку

Зміст і структура фонетичної компетентності: погляд українських та зарубіжних науковців

Валентина Черниш, Анастасія Кирій — чт, 03 жов 2024 00:00:00 +0300

У статті досліджено поняття фонетичної компетентності, її зміст та структуру у вітчизняному та зарубіжному науковому просторі. Встановлено, що українські науковці для визначення здатності користувачів іноземної мови артикуляційно та інтонаційно коректно оформлювати своє усне висловлення, а також розуміння висловлювань інших, що є результатом взаємодії фонетичних знань, навичок та фонетичної усвідомленості, послуговуються терміном «фонетична компетентність», водночас європейські для позначення того самого явища використовують термін «фонологічна компетентність». У статті порівняно сутність фонетичної та фонологічної компетентності. У процесі здійснення дослідження виявлено, що науковці до одного і того самого явища застосовують різні назви. З метою уніфікації термінів вважаємо виправданим оперувати терміном «фонетична компетентність». У праці подано номенклатуру структурних компонентів фонетичної компетентності, як-от: фонетичні знання, фонетичні навички, фонетична усвідомленість. Наведено характеристику фонетичних декларативних і процедурних знань. Конкретизовано схожість і розбіжність між такими структурними компонентами фонетичної та фонологічної компетентності як фонетичні та фонологічні знання. Окреслено різні підходи до виокремлення структурних компонентів фонетичної усвідомленості.

Професійна підготовка вчителя іноземної мови і зарубіжної літератури на другому (магістерському) рівні вищої освіти: зміст та структура освітньої програми

Любов Зєня, Ганна Борецька, Віра Свиридюк — чт, 03 жов 2024 00:00:00 +0300

У статті представлено освітню програму зі спеціальності 014 Середня освіта (предметної спеціальності Мова
(німецька / французька / іспанська) та зарубіжна література) для професійної підготовки вчителя іноземних мов та зарубіжної літератури на другому (магістерському) рівні вищої освіти. Пропонована освітня програма укладена відповідно до чинних державних документів в галузі вищої освіти та покликана забезпечити вдосконалення якості професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов та зарубіжної літератури. Освітня програма містить перелік і опис інтегральної, загальних та фахових компетентностей, які мають бути сформовані в майбутніх учителів іноземних мов та зарубіжної літератури. Подані прогнозовані результати навчання та освітні компоненти, що забезпечують їх досягнення. Логічна послідовність вивчення компонентів освітньої програми та їхні міждисциплінарні зв’язки унаочнено в структурно-логічній схемі