Використання сучасних інформаційних технологій у підготовці майбутніх філологів
DOI:
https://doi.org/10.32589/1817-8510.2020.1.197401Ключові слова:
САТ-програми, підготовка майбутніх перекладачів, машинний переклад, система Trados, перекладацька пам’ять, перекладацький ринок.Анотація
У статті проаналізовано ситуацію сучасного ринку перекладацьких послуг в Україні та визначено його основні тенденції. Відповідно до визначених у статті умов розвитку ринку перекладацьких послуг виокремлюється важливий вектор професійного розвитку майбутнього фахівця з перекладу, що неодмінно пов’язаний з використанням сучасних інформаційних технологій у підготовці майбутніх філологів, а саме машинного перекладу та систем автоматизованого перекладу. У статті чітко розмежовано поняття машинного перекладу та перекладу на основі САТ-програм, які кардинально відрізняються один від одного та вимагають різної участі людини перекладача у процесі перекладу. У разі машинного перекладу перекладач виконує функцію постредактора на різних рівнях (від повного до часткового),у той час як із системами автоматизованого перекладу перекладач – активний суб’єкт перекладацького процесу, якому САТ-системи лише допомагають, асистують при здійсненні перекладу та значно заощаджують час. У статті увагу зосереджено саме на перекладі за допомогою САТ-програм, оскільки саме такий переклад наразі є пріоритетними у замовників на ринку перекладацьких послуг. Виходячи із цього, студент має володіти необхідними теоретичними знаннями та уміти використовувати такі технології, щоб бути конкурентоспроможним на сучасному ринку праці. САТ-програма функціонує на основі перекладацької пам’яті, яка формується із цілих речень і їхнього перекладу як пари сегментів, відповідно до якої перекладацька одиниця складається з оригіналу і речення мовою перекладу. Серед великої кількості сучасних автоматизованих систем перекладу лідерами на ринку є система Trados, компоненти якої проаналізовані в цій статті з позицій позитивного впливу на перекладацький процес, зокрема перекладацька пам’ять, термінологічна база та словник автозаповнення. Також у статті проаналізовано переваги та недоліки використання сучасних інформаційних технологій, передусім систем автоматизованого перекладу, у перекладацькій практиці.
Посилання
Бондаренко, О., & Струк Т. (2014). Основні напрямки покращення підготовки перекладачів на базі ВНЗ. Зміст підготовки перекладачів та сучасні вимоги професії: наук.- практ. конф. Дніпропетровськ: Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля, 7–14.
Дем’янов, В. (2019). Машинного перекладу не існує. Взято з https://technolex.com/uk/articles/rage-againstthe-machine-translation.html.
Зінукова, Н. В. (2014). Професійна підготовка перекладачів у сучасних умовах: вимоги ринку перекладацьких послуг. Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля, 2 (8), 42–47.
Катфорд, Дж. К. (2009). Лингвистическая теория перевода: Об одном аспекте прикладной лингвистики. Москва: ЛИБРОКОМ.
Кутузов, А. Б. (2007). Компьютерные технологии в формировании профессиональной компетенции переводчика. Языки профессиональной коммуникации, III Междунар. научн. конф. Челябинск, 244-250.
Ольховська, А. С. (2016). Аналіз сучасного перекладацького ринку як основа для побудови методики навчання перекладу. Молодь і ринок, 3 (43), 94-100.
Семенов, А. Л. (2008). Современные информационные технологии. Москва: Академия.
Соловьёва, А. В. (2008). Профессиональный перевод с помощью компьютера. СПб.: Питер.
Черноватий, Л. М. (2013). Методика викладання перекладу. Вінниця: Нова Книга.
Bowler, L. (2004). Bilingual Concordances and Translation Memories : A Comparative Evaluation. Language Resources for Translation Work, Research and Training, Second International Workshop. Stroudsburg, 70–79.
Lagoudaki, E. (2006). Translation Memories Survey. Взято з http: // www3.imperial.ac.uk/portal/pls/portallive/docs/ 1/7307707.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Вікторія Дмитрівна Ігнатенко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Цей журнал є виданням із відкритим доступом. Усі публікації знаходяться у вільному доступі для користувача та або його установи. Згідно із Будапештською ініціативою відкритого доступу (BOAI) користувачі можуть безкоштовно читати, завантажувати, копіювати, розповсюджувати, друкувати, шукати та посилатися на повні тексти статей цього журналу, не запитуючи дозволу видавця або автора. Посилання на авторів і видання при копіюванні та цитуванні матеріалів журналу обов'язкове.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії) за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
