Теоретико-методичний аспект професійно орієнтованого англомовного спілкування

Автор(и)

  • Наталя Євгеніївна Дмітренко Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32589/1817-8510.2020.1.197498

Ключові слова:

Професійно орієнтоване англомовне спілкування, сфера спілкування, мовленнєва ситуація, комунікація, перцепція, інтеракція.

Анотація

У статті розглянуто теоретико-методичний аспект професійно орієнтованого англомовного спілкування. Автор аналізує наявні визначення та окреслює основні характеристики й особливості професійно орієнтованого англомовного спілкування. До відмінностей професійно орієнтованого спілкування відносять: раціональність, обмеженість, аналітичність, обов’язковість, регламентованість. З’ясовано, що професійно орієнтоване англомовне спілкування відбувається завдяки виникненню потреби в реалізації мовленнєвого наміру, а комуніканти виступають як носії певних соціальних стосунків, що виникають у професійній сфері спілкування і реалізуються в конкретних мовленнєвих ситуаціях. У процесі професійно орієнтованого англомовного спілкування в особистості      комуніканта розвиваються такі якості спілкування: трансперсональність, конгруентність, конструктивність, співпраця, рефлексія. Структура професійно орієнтованого англомовного спілкування містить компоненти: комунікативний (обмін інформацією відбувається з метою досягнення професійних цілей), інтерактивний (обмін знаннями, ідеями та уміння співвідносити дії з конкретною ситуацією) і перцептивний (процес сприйняття партнерами один одного, встановлення взаєморозуміння). До основних функцій професійно орієнтованого англомовного спілкування відносять: інформаційно-комунікативну (охоплює процеси прийому і передачі інформації), регуляційно-комунікативну (пов’язана зі взаємним коригуванням дій при здійсненні спільної діяльності), афективно-комунікативну (належить до емоційної сфери людини). У професійно орієнтованому англомовному спілкуванні виокремлюють три рівні: когнітивний, діяльнісний і професійний. У статті висвітлено зовнішні умови (фізичні, соціальні і часові), які накладають обмеження на комуніканта в процесі професійно орієнтованого англомовного спілкування.

Біографія автора

Наталя Євгеніївна Дмітренко, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри методики навчання іноземних мов

Посилання

Азимов, Э. Г., & Щукин, А. Н. (2009). Новый словарь методических терминов и понятий (теория и практика обучения языкам). Москва: ИКАР.

Акопова, М. А. (2001). Пути совершенствования преподавания иностранных языков в техническом вузе. Вопросы методики преподавания в вузе, 3, 3-11.

Андреева, Г. М. (2001). Социальная психология. Москва : Аспект Пресс.

Андриенко, А. С. (2017). Компетентностный подход к обучению иностранному языку в системе профессиональной подготовки студентов неязыкового вуза: монография. Чебоксары: ЦНС «Интерактив плюс».

Баранова, Н. А. (2012). Профессионально-ориентированное общение менеджеров как методическая категория. Т. С. Бабарыкина (Ред.), Слово: парадигмы исследования: монография. (с. 19-28). Архангельск: ИПЦ САФУ.

Вайсбурд, М. Л. (2001). Использование учебно-речевых ситуаций при обучении устной речи на иностранном языке. Обнинск: Титул.

Гальскова, Н. Д. (2000). Современная методика обучения иностранным языкам: Пособие для учителей. Москва : АРКТИ.

Гейхман, Л. Н. (2003). Интерактивное обучение общению (общепедагогический подход). (Дис. докт. пед. наук). Пермский государственный технический университет. Екатеринбург.

Гончарова, М. В. (2005). Методика анализа ситуаций в обучении студентов иноязычному профессионально ориентированному общению (на материале специальностей «Менеджмент», «Управление»). (Дис. канд. пед. наук). Московский государственный университет имени М. В. Ломоносова, Москва.

Каган, М. С. (1988). Мир общения: Проблемы межсубъектных отношений. Москва: Политиздат.

Комарова, Э. П. (2001). Теоретические основы профессионального обучения иноязычному опосредованному общению в неязыковом вузе. (Дис. докт. пед. наук). Воронежский государственный педагогический университет, Воронеж.

Корочкина, М. Г. (2000). Формирование межкультурной компетенции и вторичной языковой личности студентов неязыкового вуза. (Автореф. дис. канд. пед. наук). Таганрогский государственный радиотехнический университет, Таганрог.

Крапивина, М. Ю. (2008). Обучение иноязычному профессионально ориентированному общению: методические рекомендации для преподавателей. Оренбург: ГОУ ОГУ.

Ломов, Б. Ф. (1999). Методологические и теоретические проблемы психологии. Москва: Наука.

Неверова, Н. В., & Рыбакова, Л. В. (2017). Основы формирования коммуникативной компетенции в процессе иноязычного общения у студентов неязыкового вуза. Педагогика и психология образования, 2, 96-102.

Ніколаєва, С. Ю. (2010). Зміст навчання іноземних мов і культур у середніх навчальних закладах. Іноземні мови, 3 (63), 3-11.

Ніколаєва, С. Ю. (Ред.). (2013). Методика навчання іноземних мов і культур: теорія і практика : підручник для студ. класичних, педагогічних і лінгвістичних університетів. Київ: Ленвіт.

Ребус, Б. М. (2001). Психологические основы делового общения: Учебное пособие: Для слушателей фак. повышения квалификации и проф. переподгот. управлен. кадров образования. Москва: Илекса.

Скалкин, В. Л. (1981). Основы обучения устной иноязычной речи. Москва: Русский язык.

Стеблецова, А. О. (2001). Национально-культурная специфика делового текста: на материале английского и русского языков. (Дис. канд. фил. наук). Воронежский государственный университет, Воронеж.

Council of Europe, (2018). Common European framework of reference for languages: learning, teaching, assessment – Companion volume with new descriptors. Strasburg: Council of Europe Publishing. Взято з www.coe.int/lang-cefr.

Saussure, F. (1959). Course in general linguistics. transl. Wade Baskin. New York: Philosophical Library.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Наукові статті