Особливості навчання гебрайської мови на Буковині (друга половина XIX – початок ХХ ст.)

Автор(и)

  • Наталія Богданівна Масіян Приватне підприємство «Архівні інформаційні системи», Україна

DOI:

https://doi.org/10.32589/1817-8510.2020.2.203693

Ключові слова:

гебрайська мова, іудейська релігія, єврейсько-німецька школа, навчальний план, підручник, структура, зміст, словник, гебрайська граматика, хрестоматія для читання, метод навчання, тенденції навчання, єврейська освіта, видатні гебраїсти, традиція.

Анотація

У статті проаналізовані особливості навчання гебрайської мови на Буковині у другій половині XIX – початок XX століття. Продемонстровано історико-соціальні передумови становлення і розвитку єврейської освіти на Буковині, представлено два основних типи шкіл, що надавали можливість здобувати освіту єврейським дітям: приватні школи «хедери» і «Талмуд-Тори», які були глибоко вкорінені в єврейській традиції, з поглибленим вивченням гебрайської мови та іудейської релігії; публічні єврейсько-німецькі головні/початкові школи, які поєднали релігійнонаціональне вчення з традиційними предметами навчання. Віднайдені підручники досліджуваного періоду відображають особливість цього часу. Їх аналіз дає нам можливість стверджувати про використання  прямого методу в навчанні іноземних мов. Структура та зміст підручників представляють собою результат розвитку тогочасного методу навчання мови, засобів розуміння мовної та мовленнєвої системи опанування іноземною мовою. Структура і зміст підручників ґрунтувалася на поданні матеріалу від легшого до важчого; серед основних функцій підручників були: інформативна (подавалася інформація про систему мови, яка вивчалася), навчальна (забезпечувала навчання лексико-граматичного матеріалу), контролююча (містила запитання на перевірку засвоєних знань), виховна (спрямовувала на поглиблене вивчення культурно-релігійних традицій). Навчання мовного матеріалу відбувалося за допомогою навчального матеріалу в граматичних довідниках та виконанні запропонованих у підручниках вправ. Навчання мовленнєвого матеріалу здійснювалося за допомогою хрестоматій, в яких пропонувалися тексти для читання релігійного та виховного характеру. Пояснення граматичного і лексичного матеріалу відбувалося німецькою мовою.

Біографія автора

Наталія Богданівна Масіян, Приватне підприємство «Архівні інформаційні системи»

Науковий співробітник-консультант

Посилання

Бориско, Н. Ф. (1999). Критерии анализа и оценки учебно-методических комплексов (УМК) по иностранным языкам. Іноземні мови, 1, 22-25.

Добржанський, О., Кушнір, М., & Никирса, М. (2007) Єврейське населення та розвиток єврейського націо нального руху на Буковині в останній чверті ХVIII – на початку ХХ ст. Чернівці: Наші книги.

Добржанський, О., Масіян, Н., & Никирса, М. (2003). Нації та народності Буковини у фондах Державного архіву Чернівецької області (1775 - 1940). Чернівці: Золоті литаври.

Зобов'язання громади щодо виплати субсидій єврейській школі м. Чернівці. 1852-1855. // ДАЧО (Держархів Чернівецької обл.) Ф. 325 (Чернівецька міська єврей ська релігійна громада). Оп. 1. Спр. 2. Арк. 1-4.

Лабінська, Б. І. (2013). Історичні нариси з методики навчання іноземних мов на західноукраїнських землях (друга половина ХІХ – перша половина ХХ ст.). Київ: Вид. центр КНЛУ.

Посвідчення, видані рабинатом м. Чернівці особам, які закінчили курс гебрайської мови. 1857. // ДАЧО (Держархів Чернівецької обл.) Ф. 325 (Чернівецька міська єврейська релігійна громада). Оп. 1. Спр. 24. Арк. 1-2.

Постанова громади про порядок проведення навчання в єврейській школі м. Чернівці. 1919. // ДАЧО (Держархів Чернівецької обл.) Ф. 325 (Чернівецька міська єврей ська релігійна громада). Оп. 1. Спр. 1325. Арк. 1-3.

Рихло, П. (2008). Шібболет: Пошуки єврейської іден тичності в німецькомовній поезії Буковини. Чернівці: Книги-ХХІ.

Рихло, П., & Любківський, О. (2010). Літературне місто Чернівці. Чернівці: Центр Буковинознавства.

Список приватних єврейських шкіл м. Чернівці. 1907. // ДАЧО (Держархів Чернівецької обл.) Ф. 325 (Чернівецька міська єврейська релігійна громада). Оп. 1. Спр. 768. Арк. 1.

Cтатут початкової школи для хлопців і дівчат «Талмуд-Тори» Чернівецької єврейської ортодоксальної громади. 1872. // ДАЧО (Держархів Чернівецької обл.) Ф. 3 (Буковинська крайова управа). Оп. 2. Спр. 9095. Арк. 1-3.

Beinisch, M. D., Gelber, N. M., & Ehrenkranz, Ch. (1962). Die Entwicklung der hebräischen Sprache in der Bukowina. In Dr. Hugo Gold (Hrsg). Geschichte der Juden in der Bukowina. (Bd. II., S. 164). Edition Telaviv (Israel): „OLAMENU“.

Deutsch, G. B. (2014) Fuchs, Rudolph. Abgerufen von: https://www. bibelpedia.com/index.php?title=Fuchs,_Rudolf

Dubensky, K. (1905) Gedenkschrift zur 50-jährigen Jubiläums-Feier der israelit.-deutschen Volksschule in Czernowitz. Czernowitz: Druck „Austria“ – Czernowitz – Verlag der Israelit. Kulturgemeinde.

Ewald, E. Hebräische Sprachlehre für Anfänger: Mit einem Übungsbuche. Leipzig: Han´sche Verlag – Buchhandlung.

Fuchs, R. (1920). Die Tora und die Sprache: Das erste Buch Moses. Wien: Verlag von Moritz Perles.

Gesenius, W. (1810). Hebräisch-Deutsches Handwörterbuch über die Schriften des Alten Testamentes mit Einschluß der geographischen Nahmen und chaldaischen Wörter beym Daniel und Ersa. Leipzig: Friedrich Christian Wilhelm Vogel.

Gesenius, W. (1868). Hebräisch-Deutsches Handwörterbuch über das Alte Testament (7). Leipzig: Friedrich Christian Wilhelm Vogel.

Gold, H. (1958). Geschichte der Juden in der Bukowina. (Bd. I., S. 1582). Edition Telaviv (Israel): „OLAMENU“.

Hofer, S. A. (1962). Wiznitz. In Dr. Hugo Gold (Hrsg). Geschichte der Juden in der Bukowina. (Bd. II., S. 120-122). Edition Telaviv (Israel): „OLAMENU“. S. 120-122.

Kautzsch, E. (1909). Wilhelm Gesenius´ Hebräische Grammatik völlig umgearbeitet (28). Leipzig: Friedrich Christian Wilhelm Vogel.

Kirfel, W. (1959). Ewald, Georg, Heinrich, August. In: Neue Deutsche Biographie. (Bd. 4., S. 696-697). Berlin: Duncker&Humbolt.

König, E. (1908). Hebräische Grammatik für den Unterricht mit Übungsstücken und Wörterverzeichnissen: Methodisch dargestellt. Leipzig: J. C. Hinrichs’sche Buchhandlung.

Engelken, K. (1992). König, (Friedrich) Eduard. In BiographischBibliographisches Kirchenlexikon (BBKL). (Bd. 4., S. 264-279). Bautz: Herzberg.

Lappin, E. (2006). Die Czernowitzer Sprachkonferenz (1908) und der Streit um die jüdische Nationalsprache. In: Dr. W. Zapolowski (Hrsg.), & A. Wenninger. Minikosmos Bukowina. Kulturleistungen eines Landsrtiches (S. 260-270). Czernowitz: Verlag Zelena Bukowina.

Loewe, H. (1911). Die Sprachen der Juden. Köln: Jüdischer Verlag.

Rosenblatt, M. D. (1920). Erkenntnis, Einsicht und Verstand. Lesebuch für den mosaischen Religionsunterricht an öffentl. Volksschulen. Czernowitz: Verlag Pardini, Universitätsbuchhandlung.

Rosenwald, A. (1962). Storozynetz. Unter österreichischer Herrschaft. In: Dr. Hugo Gold (Hrsg.) Geschichte der Juden in der Bukowina. (Bd. II., S. 109). Edition „OLAMENU“.

Seidmann, S. J. (1962). Kotzman. In: Dr. Hugo Gold (Hrsg.) Geschichte der Juden in der Bukowina. (Bd. II., S. 90). Edition Telaviv (Israel): „OLAMENU“.

Sternberg, H. (1958). Das Unterrichtswesen der Juden in der Bukowina. In: Dr. Hugo Gold (Hrsg.) Geschichte der Juden in der Bukowina. (Bd. I., S. 75). Edition Telaviv (Israel): „OLAMENU“.

Winkler, M. (2007). Jüdische Identitäten im kommunikativen Raum: Presse, Sprache und Theater in Czernowitz bis 1923. Bremen. ed. Lumière.

Zobel, H.-J. (1964). Gesenius, Wilhelm. In: Neue Deutsche Biographie. (Bd. 6., S. 340-341). Berlin: Duncker&Humbolt.

Zobel, H.-J. (1977). Kautzsch, Emil. In: Neue Deutsche Biographie. (Bd. 11., S. 376-377). Berlin: Duncker&Humbolt.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-05-20

Номер

Розділ

Наукові статті