Особливості навчання гебрайської мови на Буковині (друга половина XIX – початок ХХ ст.)
DOI:
https://doi.org/10.32589/1817-8510.2020.2.203693Ключові слова:
гебрайська мова, іудейська релігія, єврейсько-німецька школа, навчальний план, підручник, структура, зміст, словник, гебрайська граматика, хрестоматія для читання, метод навчання, тенденції навчання, єврейська освіта, видатні гебраїсти, традиція.Анотація
У статті проаналізовані особливості навчання гебрайської мови на Буковині у другій половині XIX – початок XX століття. Продемонстровано історико-соціальні передумови становлення і розвитку єврейської освіти на Буковині, представлено два основних типи шкіл, що надавали можливість здобувати освіту єврейським дітям: приватні школи «хедери» і «Талмуд-Тори», які були глибоко вкорінені в єврейській традиції, з поглибленим вивченням гебрайської мови та іудейської релігії; публічні єврейсько-німецькі головні/початкові школи, які поєднали релігійнонаціональне вчення з традиційними предметами навчання. Віднайдені підручники досліджуваного періоду відображають особливість цього часу. Їх аналіз дає нам можливість стверджувати про використання прямого методу в навчанні іноземних мов. Структура та зміст підручників представляють собою результат розвитку тогочасного методу навчання мови, засобів розуміння мовної та мовленнєвої системи опанування іноземною мовою. Структура і зміст підручників ґрунтувалася на поданні матеріалу від легшого до важчого; серед основних функцій підручників були: інформативна (подавалася інформація про систему мови, яка вивчалася), навчальна (забезпечувала навчання лексико-граматичного матеріалу), контролююча (містила запитання на перевірку засвоєних знань), виховна (спрямовувала на поглиблене вивчення культурно-релігійних традицій). Навчання мовного матеріалу відбувалося за допомогою навчального матеріалу в граматичних довідниках та виконанні запропонованих у підручниках вправ. Навчання мовленнєвого матеріалу здійснювалося за допомогою хрестоматій, в яких пропонувалися тексти для читання релігійного та виховного характеру. Пояснення граматичного і лексичного матеріалу відбувалося німецькою мовою.Посилання
Бориско, Н. Ф. (1999). Критерии анализа и оценки учебно-методических комплексов (УМК) по иностранным языкам. Іноземні мови, 1, 22-25.
Добржанський, О., Кушнір, М., & Никирса, М. (2007) Єврейське населення та розвиток єврейського націо нального руху на Буковині в останній чверті ХVIII – на початку ХХ ст. Чернівці: Наші книги.
Добржанський, О., Масіян, Н., & Никирса, М. (2003). Нації та народності Буковини у фондах Державного архіву Чернівецької області (1775 - 1940). Чернівці: Золоті литаври.
Зобов'язання громади щодо виплати субсидій єврейській школі м. Чернівці. 1852-1855. // ДАЧО (Держархів Чернівецької обл.) Ф. 325 (Чернівецька міська єврей ська релігійна громада). Оп. 1. Спр. 2. Арк. 1-4.
Лабінська, Б. І. (2013). Історичні нариси з методики навчання іноземних мов на західноукраїнських землях (друга половина ХІХ – перша половина ХХ ст.). Київ: Вид. центр КНЛУ.
Посвідчення, видані рабинатом м. Чернівці особам, які закінчили курс гебрайської мови. 1857. // ДАЧО (Держархів Чернівецької обл.) Ф. 325 (Чернівецька міська єврейська релігійна громада). Оп. 1. Спр. 24. Арк. 1-2.
Постанова громади про порядок проведення навчання в єврейській школі м. Чернівці. 1919. // ДАЧО (Держархів Чернівецької обл.) Ф. 325 (Чернівецька міська єврей ська релігійна громада). Оп. 1. Спр. 1325. Арк. 1-3.
Рихло, П. (2008). Шібболет: Пошуки єврейської іден тичності в німецькомовній поезії Буковини. Чернівці: Книги-ХХІ.
Рихло, П., & Любківський, О. (2010). Літературне місто Чернівці. Чернівці: Центр Буковинознавства.
Список приватних єврейських шкіл м. Чернівці. 1907. // ДАЧО (Держархів Чернівецької обл.) Ф. 325 (Чернівецька міська єврейська релігійна громада). Оп. 1. Спр. 768. Арк. 1.
Cтатут початкової школи для хлопців і дівчат «Талмуд-Тори» Чернівецької єврейської ортодоксальної громади. 1872. // ДАЧО (Держархів Чернівецької обл.) Ф. 3 (Буковинська крайова управа). Оп. 2. Спр. 9095. Арк. 1-3.
Beinisch, M. D., Gelber, N. M., & Ehrenkranz, Ch. (1962). Die Entwicklung der hebräischen Sprache in der Bukowina. In Dr. Hugo Gold (Hrsg). Geschichte der Juden in der Bukowina. (Bd. II., S. 164). Edition Telaviv (Israel): „OLAMENU“.
Deutsch, G. B. (2014) Fuchs, Rudolph. Abgerufen von: https://www. bibelpedia.com/index.php?title=Fuchs,_Rudolf
Dubensky, K. (1905) Gedenkschrift zur 50-jährigen Jubiläums-Feier der israelit.-deutschen Volksschule in Czernowitz. Czernowitz: Druck „Austria“ – Czernowitz – Verlag der Israelit. Kulturgemeinde.
Ewald, E. Hebräische Sprachlehre für Anfänger: Mit einem Übungsbuche. Leipzig: Han´sche Verlag – Buchhandlung.
Fuchs, R. (1920). Die Tora und die Sprache: Das erste Buch Moses. Wien: Verlag von Moritz Perles.
Gesenius, W. (1810). Hebräisch-Deutsches Handwörterbuch über die Schriften des Alten Testamentes mit Einschluß der geographischen Nahmen und chaldaischen Wörter beym Daniel und Ersa. Leipzig: Friedrich Christian Wilhelm Vogel.
Gesenius, W. (1868). Hebräisch-Deutsches Handwörterbuch über das Alte Testament (7). Leipzig: Friedrich Christian Wilhelm Vogel.
Gold, H. (1958). Geschichte der Juden in der Bukowina. (Bd. I., S. 1582). Edition Telaviv (Israel): „OLAMENU“.
Hofer, S. A. (1962). Wiznitz. In Dr. Hugo Gold (Hrsg). Geschichte der Juden in der Bukowina. (Bd. II., S. 120-122). Edition Telaviv (Israel): „OLAMENU“. S. 120-122.
Kautzsch, E. (1909). Wilhelm Gesenius´ Hebräische Grammatik völlig umgearbeitet (28). Leipzig: Friedrich Christian Wilhelm Vogel.
Kirfel, W. (1959). Ewald, Georg, Heinrich, August. In: Neue Deutsche Biographie. (Bd. 4., S. 696-697). Berlin: Duncker&Humbolt.
König, E. (1908). Hebräische Grammatik für den Unterricht mit Übungsstücken und Wörterverzeichnissen: Methodisch dargestellt. Leipzig: J. C. Hinrichs’sche Buchhandlung.
Engelken, K. (1992). König, (Friedrich) Eduard. In BiographischBibliographisches Kirchenlexikon (BBKL). (Bd. 4., S. 264-279). Bautz: Herzberg.
Lappin, E. (2006). Die Czernowitzer Sprachkonferenz (1908) und der Streit um die jüdische Nationalsprache. In: Dr. W. Zapolowski (Hrsg.), & A. Wenninger. Minikosmos Bukowina. Kulturleistungen eines Landsrtiches (S. 260-270). Czernowitz: Verlag Zelena Bukowina.
Loewe, H. (1911). Die Sprachen der Juden. Köln: Jüdischer Verlag.
Rosenblatt, M. D. (1920). Erkenntnis, Einsicht und Verstand. Lesebuch für den mosaischen Religionsunterricht an öffentl. Volksschulen. Czernowitz: Verlag Pardini, Universitätsbuchhandlung.
Rosenwald, A. (1962). Storozynetz. Unter österreichischer Herrschaft. In: Dr. Hugo Gold (Hrsg.) Geschichte der Juden in der Bukowina. (Bd. II., S. 109). Edition „OLAMENU“.
Seidmann, S. J. (1962). Kotzman. In: Dr. Hugo Gold (Hrsg.) Geschichte der Juden in der Bukowina. (Bd. II., S. 90). Edition Telaviv (Israel): „OLAMENU“.
Sternberg, H. (1958). Das Unterrichtswesen der Juden in der Bukowina. In: Dr. Hugo Gold (Hrsg.) Geschichte der Juden in der Bukowina. (Bd. I., S. 75). Edition Telaviv (Israel): „OLAMENU“.
Winkler, M. (2007). Jüdische Identitäten im kommunikativen Raum: Presse, Sprache und Theater in Czernowitz bis 1923. Bremen. ed. Lumière.
Zobel, H.-J. (1964). Gesenius, Wilhelm. In: Neue Deutsche Biographie. (Bd. 6., S. 340-341). Berlin: Duncker&Humbolt.
Zobel, H.-J. (1977). Kautzsch, Emil. In: Neue Deutsche Biographie. (Bd. 11., S. 376-377). Berlin: Duncker&Humbolt.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Наталія Богданівна Масіян
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Цей журнал є виданням із відкритим доступом. Усі публікації знаходяться у вільному доступі для користувача та або його установи. Згідно із Будапештською ініціативою відкритого доступу (BOAI) користувачі можуть безкоштовно читати, завантажувати, копіювати, розповсюджувати, друкувати, шукати та посилатися на повні тексти статей цього журналу, не запитуючи дозволу видавця або автора. Посилання на авторів і видання при копіюванні та цитуванні матеріалів журналу обов'язкове.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії) за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.