Про деякі міфи сучасної вітчизняної методики викладання іноземних мов як науки

Анотація

У статті наводяться докази того, що українська теорія та методика навчання іноземних мов як наука розвивається досить стрімко, але її поступальний розвиток дещо гальмується кількома необґрунтованими переконаннями («міфами»), деякі з яких залишилися ще з радянських часів. Як найбільш «гальмуючі», з погляду подальшого найскорішого та найбільш прогресивного розвитку вітчизняної методики, були розглянуті три міфи: про те, що «методика – це вправи» і тому будь-яке методичне дослідження має завершуватися створенням системи (або підсистеми) відповідних цьому дослідженню вправ; про те, що методична розробка в будь-якому методичному дослідженні має лежати в межах одного, і тільки одного, широкого, обґрунтованого та більш-менш загальноприйнятого методичного підходу; і про те, що в методичному дослідженні слід використовувати та спиратися лише на найсучаснішу літературу з галузі. У статті проводиться розмежування між видами освітньої діяльності в навчанні мов і вправами як стандартизованими та допоміжними складниками в системі такого навчання і доводиться, що методичне дослідження має завершуватися чітко сформульованим практичним результатом для використання в освітньому процесі, який зовсім необов’язково буде тільки системою вправ або навіть видів освітньої діяльності. Демонструється також, що розроблені в методичних дослідженнях підходи не мають неодмінно лежати в межах одного широкого та загальноприйнятого підходу, а, навпаки, можуть суміщати риси різних, навіть протилежних, підходів за умов відповідності принципам створеної в останні десятиріччя теорії принципового прагматизму, які забезпечують гармонійність такого суміщення. Нарешті, доводиться, що теорія і методика навчання іноземних мов є наукою, в якій нове знання не скасовує попереднє, а «вбудовується» в нього, створюючи разом з ним нову систему. Тому в методичних дослідженнях абсолютно неможливо спиратися лише на результати досліджень останніх кількох років, а необхідно враховувати (і покликатися) на роботи минулих десятиріч. Робиться висновок, що позбавлення від існуючих «методичних міфів» сильно прискорить і покращить розвиток вітчизняної системи мовної освіти.