Іншомовна лексична компетентність у професійно орієнтованому читанні як методична проблема

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32589/1817-8510.2022.1.257864

Анотація

Статтю присвячено характеристиці психолінгвістичних процесів розвитку іншомовної лексичної компетенції в читанні професійно орієнтованих ресурсів та визначенню критеріїв оцінювання рівнів сформованості зазначеного явища. У роботі обґрунтовано, що визначення структурних елементів іншомовної лексичної компетенції в читанні професійно орієнтованої літератури має здійснюватися на основі розуміння специфіки пізнавальних процесів, які забезпечують розуміння змісту тексту, зокрема пам’яті (короткострокової та довготривалої) та уваги, а також визначення комунікативних стратегій як конститутивного елемента іншомовної комунікативної компетенції в читанні. Розглянуто багаторівневий (семирівневий) характер розуміння тексту, який повинен послугувати основою для розробки методичної моделі процесу викладання / навчання; також описано чотири типи інформації, яку читач отримує з тексту (категорійно-пізнавальну, ситуативно-пізнавальну, емоційно-оцінну та мотиваційновольову). Водночас характеристика структури іншомовної лексичної компетенції в читанні професійно орієнтованих текстів передбачає розуміння специфіки кінцевого результату (іншомовної лексичної компетенції в читанні, розвиненої на високому рівні), що можливе шляхом визначення критеріїв оцінювання сформованості досліджуваного явища. У роботі представлено результати аналізу психолінгвістичних механізмів, задіяних у читанні професійно орієнтованих текстів, із вибором відповідних комунікаційних стратегій для розвитку читацької компетентності як обов’язкових елементів іншомовної лексичної компетенції. У дослідженні також узагальнено досягнення фахівців із методики навчання іноземних мов в визначенні критеріїв оцінювання сформованості іншомовної лексичної компетенції у читанні професійно орієнтованих ресурсів.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-05-30

Номер

Розділ

МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ І КУЛЬТУР У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ