Зміст і структура фонетичної компетентності: погляд українських та зарубіжних науковців

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32589/1817-8510.2024.3.312467

Анотація

У статті досліджено поняття фонетичної компетентності, її зміст та структуру у вітчизняному та зарубіжному науковому просторі. Встановлено, що українські науковці для визначення здатності користувачів іноземної мови артикуляційно та інтонаційно коректно оформлювати своє усне висловлення, а також розуміння висловлювань інших, що є результатом взаємодії фонетичних знань, навичок та фонетичної усвідомленості, послуговуються терміном «фонетична компетентність», водночас європейські для позначення того самого явища використовують термін «фонологічна компетентність». У статті порівняно сутність фонетичної та фонологічної компетентності. У процесі здійснення дослідження виявлено, що науковці до одного і того самого явища застосовують різні назви. З метою уніфікації термінів вважаємо виправданим оперувати терміном «фонетична компетентність». У праці подано номенклатуру структурних компонентів фонетичної компетентності, як-от: фонетичні знання, фонетичні навички, фонетична усвідомленість. Наведено характеристику фонетичних декларативних і процедурних знань. Конкретизовано схожість і розбіжність між такими структурними компонентами фонетичної та фонологічної компетентності як фонетичні та фонологічні знання. Окреслено різні підходи до виокремлення структурних компонентів фонетичної усвідомленості.

Опубліковано

2024-10-03

Номер

Розділ

МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ І КУЛЬТУР У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ