Стратегії поліпшення академічних дослідницьких навичок для написання наукових тематичних проєктів студентами університету (на основі вивчення конкретного прикладу для бізнес- спеціальностей на тему “Виклики та можливості застосування штучного інтелекту дл

Анотація

Навчання проводити наукові дослідження є фундаментальним елементом академічного прогресу, що значною мірою сприяє успіху дослідників. Галузі науки і техніки розвиваються надзвичайними темпами, щодня з’являються нові відкриття та інновації. Отже, студентам університетів важливо постійно вдосконалювати свої дослідницькі здібності та підтримувати конкурентну перевагу. Навчання протягом усього життя, яке визначається як постійне прагнення до знань протягом професійного шляху, має вирішальне значення для процвітання у своїй сфері діяльності. У цій статті розглянуто значення навчання в дослідженнях та окреслено переваги розвитку дослідницьких навичок за допомогою індивідуальних курсів, розроблених для дослідників. Метою статті є демонстрація формування дослідницьких навичок у студентів університетів у рамках наукового тематичного проєкту “Виклики та можливості застосування штучного інтелекту для ефективного управління бізнесом в економіці”. Для успішного виконання наукових тематичних проєктів ми визначили структуру та зміст дослідницьких результатів на реальному прикладі в рамках наукового тематичного проекту “Виклики та можливості застосування штучного інтелекту для ефективного управління бізнесом в економіці”, що має такі компоненти, як: анотація, вступ, методологія дослідження, три розділи, шість підрозділів, висновки до кожного розділу, загальні висновки наукового тематичного проєкту. Важливо, що кейс щодо теми “Виклики та можливості застосування штучного інтелекту для ефективного управління бізнесом в економіці” підкреслив значні переваги, отримані від академічної дослідницької діяльності, для студентів університетів під час здобуття ними вищої освіти. Важливою перевагою пропонованої роботи є академічні дослідницькі досягнення студентів університету, зокрема такі: поліпшення розуміння дисципліни, із якої студенти виконують дослідження, унаслідок докладного вивчення певної проблеми; розвиток критичного мислення та здібностей до розв’язання проблем; внесок в обсяг знань та розвиток суспільства; побудова професійних мереж; розширення кар’єрних можливостей; отримання практичного досвіду; сприяння самостійності та ініціативності; сприяння особистісному зростанню; поліпшення комунікативних навичок, а також формування майбутніх дослідницьких траєкторій.