Положення про політику протидії плагіату

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПОЛІТИКУ ПРОТИДІЇ ПЛАГІАТУ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОГО ЖУРНАЛУ «ІНОЗЕМНІ МОВИ»

1. Загальні положення

1.1. Це Положення встановлює засади та порядок запобігання, виявлення та вжиття заходів щодо випадків порушення положень академічної доброчесності (плагіату) у матеріалах і рукописах, що подаються до науково-методичного журналу «Іноземні мови».

1.2. Нормативною базою Положення є законодавство України про освіту, науку та інтелектуальну власність (Законів України "Про вищу освіту", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки", "Про наукову і науково-технічну експертизу", "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні", "Про забезпечення функціонування української мови як державної", "Про авторське право і суміжні права", "Про науково-технічну інформацію"); вимоги МОН щодо фахових видань (Порядок формування Переліку наукових фахових видань, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 15 січня 2018 року № 32); міжнародних стандартів, зокрема Комітету з питань етики публікацій (Guidelines on Good Publication Practice, СОРЕ), а також локальні акти КНЛУ, що регулюють питання етики, антикорупційної діяльності та академічної чесності (Положення про запобігання плагіату та інших видів академічної нечесності у навчальній та науково-дослідній роботі науково-педагогічних працівників і здобувачів вищої освіти Київського національного лінгвістичного університету; Положення про академічну доброчесність здобувачів вищої освіти Київського національного лінгвістичного університету (перший (бакалаврський) і другий (магістерський) рівні вищої освіти); Положення про заходи із запобігання і розв’язання конфліктних ситуацій, зокрема пов’язаних із дискримінацією, сексуальними домаганнями у Київському національному лінгвістичному університеті;  Положення про Комісію з етики та врегулювання конфліктних ситуацій Київського національного лінгвістичного університету; Положення про порядок прийняття та розгляд повідомлень щодо порушення норм антикорупційного законодавства в Київському національному лінгвістичному університеті; Етичного кодексу Київського національного лінгвістичного університету; Антикорупційної програми Київського національного лінгвістичного університету (зі змінами, затвердженими Конференцією трудового колективу, включаючи виборних представників з числа студентів, 22 грудня 2020 р., протокол № 1 та введеними в дію наказом ректора від 22 грудня 2020 р. № 567-о)).

1.3. Тлумачення основних термінів і понять, що використовуються в цьому Положенні, базується на чинній нормативно-правовій базі України.

 

2. Основні принципи запобігання академічного плагіату в наукових статтях, поданих до публікації

2.1. Науково-методичний журнал «Іноземні мови» приймає до публікації винятково оригінальні рукописи (статті, рецензії, огляди, плани-конспекти уроків/занять іноземних мов, сценарії виховних заходів, програми тощо).

2.2. Редакція не приймає до розгляду рукописи, які:

- одночасно подано на розгляд до іншого видання;

- опубліковано раніше, навіть якщо ця публікація була іншою мовою.

2.3. Відтворення автором власних раніше опублікованих даних у новому рукописі без згоди правовласника не допускається, за винятком коректного цитування фрагментів тексту з обов’язковим оформленням бібліографічних посилань. На автора покладається обов’язок щодо одержання офіційних дозволів на репродукування ілюстративного матеріалу (таблиць, рисунків тощо), права на які належать третім особам. Відомості про отриманий дозвіл мають бути зазначені безпосередньо під відповідним об’єктом.

2.4. З метою дотримання стандартів наукової етики та уникнення плагіату при підготовці рукопису необхідно:

- брати в лапки дослівно запозичені текстові фрагменти з першоджерел;

- забезпечувати автентичність цитованого тексту, не допускаючи спотворення первинного контексту;

- використовувати специфічну пунктуацію для внутрішнього цитування та позначати купюри (пропуски) у цитатах трикрапкою;

- виокремлювати авторські коментарі всередині цитованого тексту за допомогою дужок;

- мінімізувати обсяг прямого цитування, надаючи перевагу аналітичному перефразуванню та синтезу інформації з використанням власного термінологічного апарату.

2.5. Відповідальність сторін

Персональну відповідальність за верифікацію наведених даних, коректність власних назв, біографічних відомостей та достовірність цитованого матеріалу несуть автори та рецензенти відповідної наукової праці.

 

Порядок виявлення та реагування на випадки академічного плагіату

- Відповідальність за дотримання норм академічної доброчесності та наявність запозичень у поданих матеріалах покладається безпосередньо на авторів.

- Процедура контролю передбачає моніторинг і реагування на факти академічного нечестя в рукописах, що надходять до редакції наукового видання.

- Перевірка поданих рукописів на наявність текстових запозичень здійснюється за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення (зокрема сервісу Strikeplagiarism.com).

- Відсоток плагіату розраховується спеціалізованим програмним забезпеченням Strikeplagiarism.com, а також оцінюється редакційною колегією, яка аналізує будь-який випадок плагіату по суті.

- Рукописи, в яких виявлено плагіат, обробляються на підставі його обсягу в рукописі.

- Якщо виявлено менше ніж 15% плагіату, рукопис негайно відправляється його авторам з рекомендацією усунути недоліки та повторно подати до редколегії доопрацьований рукопис.

- Якщо виявлено більше ніж 15 % плагіату, рукопис відхиляється без редакційного рецензування і не приймається до розгляду в науковому періодичному виданні. Відповідальний редактор інформує автора (-ів) про факт відхилення наукової статті.

 

3. Процедура реагування на факти академічного плагіату в опублікованих матеріалах

3.1. У разі виявлення ознак плагіату в уже оприлюдненій статті, редакційна колегія проводить внутрішнє розслідування та ініціює комунікацію з автором(ами) для з’ясування обставин. За умови підтвердження порушення, у відповідний PDF-файл вносяться позначки, що вказують на конкретні фрагменти з некоректними запозиченнями.

3.2. Якщо після публікації встановлено факти фальсифікації, маніпуляції даними або критичного обсягу плагіату (дублювання праці), що унеможливлює внесення виправлень, стаття підлягає ретракції (відкликанню). При цьому матеріал зберігається на веб-ресурсі науково-методичного журналу «Іноземні мови»  з обов'язковим нанесенням маркування «Відхилено» (Retracted).

3.3. Підстави для вилучення опублікованих матеріалів

Вилучення оприлюдненої статті з електронних ресурсів видання є винятковим  заходом і допускається лише за наявності таких обґрунтованих обставин:

- встановлення факту порушення авторських прав або доведення заподіяння матеріальної чи моральної шкоди третім особам та організаціям;

- оприлюднення відомостей, що становлять конфіденційну інформацію про фізичних чи юридичних осіб;

- наявність у матеріалах даних, що є об’єктом судового розгляду.

- виявлення фактів навмисного спотворення авторами (або установами) відомостей про свою особу, афіліацію чи іншу суттєву інформацію з метою обходу процедур прийняття, рецензування або опублікування рукопису.

Проте навіть за умови видалення статті, її метадані залишаються на сайті видання з відповідною приміткою.

 

4.Регламент застосування технологій штучного інтелекту

4.1. Використання інструментів ШІ під час підготовки наукових праць допускається у межах обґрунтованої дослідницької необхідності та за умови відображення відповідних методів у методологічному апараті статті.

4.2. Пряме залучення ШІ до генерації контенту або аналітичної обробки даних вимагає повної прозорості. Автори зобов’язані декларувати такі випадки, зазначаючи конкретну назву та версію використаного програмного забезпечення у спеціальному розділі «Використання штучного інтелекту» наприкінці тексту.

4.3. Загальнодоступні сервіси автоматизованого перекладу та перевірки орфографії не підлягають обов’язковому публічному декларуванню, оскільки є допоміжними технічними засобами.

4.4. Технології ШІ не можуть замінювати творчий та інтелектуальний внесок автора. Розроблення концепції, інтерпретація результатів та формулювання висновків мають здійснюватися автором особисто. Автор несе одноосібну відповідальність за достовірність та новизну матеріалів незалежно від обсягу залучення ШІ.

4.5. Використання автоматизованих систем ШІ у процесах рецензування, редагування та прийняття редакційних рішень суворо заборонено.

4.6. Кінцеве експертне оцінювання, редакторське опрацювання та ухвалення рукописів до друку здійснюються виключно фахівцями — членами редакційної колегії та залученими рецензентами.

4.7. Застосування алгоритмів ШІ на етапі редагування допускається лише як засіб технічної підтримки (коректура, форматування) без права втручання у змістовну частину наукового тексту.

4.8. Ненадання правдивих відомостей про використання ШІ або приховування цього факту кваліфікується як грубе порушення норм публікаційної етики.

4.9. Усі учасники видавничого процесу мають неухильно дотримуватися принципів академічної доброчесності, професійної відповідальності та інформаційної відкритості.